Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла прокоментувала кореспонденту АрміяІnform останні події у сфері євроатлантичної інтеграції країни, законотворчого процесу та діяльності парламентських тимчасових слідчих комісій.
Шанси є. Водночас є й ризики
— Соціальні мережі переповнені неоднозначними оцінками реалізації євроатлантичного курсу України. Зокрема говорять про загрозу підміни отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО на розширений формат співпраці нашої держави з Альянсом. Мовляв, про майбутнє членство України в Альянсі вже не йдеться…
— Україна звернулася до Альянсу з проханням приєднатися до Програми розширених можливостей. Однак це абсолютно не є альтернативою ПДЧ. Йдеться про подальше розширення формату співпраці з Альянсом, але аж ніяк про її згортання. Наприклад, таку програму отримала Австралія. За деякими компонентами вона забезпечує їй змогу діяти як член НАТО, зокрема тісніше співпрацювати в аспекті розвідки. Ця країна отримала змогу обіймати деякі посади у штаб-квартирі НАТО або в командній структурі Альянсу і може долучатися до спільної науково-дослідної роботи. Усе це для нас дуже актуально у вимірі російської агресії. Дивно, що Україна не подала заявку на Програму розширених можливостей раніше. Наразі ми це зробили і це важливий крок на шляху до євроатлантичної інтеграції.
Звичайно, дехто може скептично зауважити, що від моменту звернення до початку реальної взаємодії на новому рівні може пройти багато часу, проте, на мою думку, нині такий песимізм недоречний. З приводу України вже є рішення Військового комітету НАТО про те, що з військової точки зору наша держава спроможний партнер.
— Тобто, у нас є хороші шанси на отримання від Альянсу Програми розширених можливостей?
— Шанси є. Водночас є й ризики, адже, як відомо, певні політичні скептики стоять на заваді цьому процесу. Попри все, подання заявки — це правильний крок, адже так ми демонструємо міжнародному співтовариству свою готовність. І підтверджуємо справою те, що Україна — послідовний і надійний партнер, який говорить тією ж мовою, що й країни Альянсу.
Один партнер — одна ціль
— Попри все, продовжують лунати голоси щодо нівелювання значення ПДЧ для України…
— Так звана відмова України від ПДЧ — це політичні маніпуляції, бо, ще раз наголошу: формат співпраці з НАТО лише розширюється. Окрім цього, як відомо, у 2008-му Київ подав заявку на отримання такого Плану і вона досі дійсна. Ще раз її подавати не варто, адже це політичне рішення. Відтак твердження про необхідність зробити це вдруге, втретє… є лише нехитрими маніпуляціями від наших політичних опонентів.
— Під час нещодавнього візиту Генсек НАТО Єнс Столтенберг зазначив: Україна для НАТО — «особливо цінний партнер», якому блок надає різноманітну підтримку. Найближчим часом її впорядкують у єдину програму. Про що йдеться?
— У співпраці з країнами-партнерами НАТО бере на озброєння (базуючись на досвіді взаємодії саме з Україною) новий підхід: «Один партнер — одна ціль». На тижні прибудуть представники Альянсу для опрацювання конкретики цього питання. Такі ж переформатування взаємодії відбудуться й з іншими партнерами, адже це стандартизований процес, мета якого — краща ефективність допомоги.
Чи «заминатимуть» нові розслідування про вибухи на арсеналах?
— Відомо, що у парламентському комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки створено робочу групу з опрацювання нових статутів ЗСУ. Це чергове покращення пострадянської законодавчої бази, чи новітній прорив?
— Як відповідальна за законотворчість у комітеті, зазначу про пріоритети у цій сфері. І поруч з такими законопроєктами, як «Про оборонні закупівлі», є і питання опрацювання нових статутів ЗС України. Це якісно нові документи. Норми поведінки військовослужбовців, які закладатимуть у них, опрацьовуватимуть на основі стандартів НАТО. Водночас статути, які, як відомо, є законами, не мають містити в собі занадто деталізовані норми. Навіть за нашим континентальним правом, їх слід прописувати на рівні нормативів — у постановах Кабміну, наказах Міністра оборони… Нинішні статути зайве перевантажені деталями.
— Нова влада проголосила антикорупційний курс. Як саме комітет долучений до його втілення, зокрема в царині оборони?
— Ми не можемо й не маємо права безпосередньо здійснювати розслідування. Але, як індикатори і посередники, уповноважені через довіру громадян представляти їхні інтереси, народні депутати сприяють розслідуванню резонансних злочинів. З цією метою нині, зокрема, при Верховній Раді створено тимчасову слідчу комісію (ТСК), завдання якої — з’ясування причин пожеж і вибухів на складах в Ічні, Калинівці, Балаклії, Сватовому і Кривому Розі. Я увійшла до складу цієї комісії.
Отож, проведемо розслідування цих катастроф, і ніхто вже не зможе його «зам’яти». Це дуже важливо, адже йдеться не лише про втрати держави, шкоду національній безпеці, а й про скалічені людські долі. Кожен, хто брав участь у спробі зруйнувати майбутнє України, і хто спричинив страждання мирним мешканцям від пожеж і вибухів, має відповісти за свої злодіяння.
Члени ТСК мають чимало цікавої інформації з цього приводу, і ми її ретельно перевіримо. З’ясуємо, як так сталося, що військові чини, які відповідали за безпеку на знищених арсеналах, не просто лишилися на посадах після інцидентів, а подекуди навіть стрімко піднялися кар’єрними сходинками.
