Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Напруженою залишається ситуація поблизу Водяного, що на Приазов’ї. Упродовж кількох останніх тижнів ворог застосував проти наших захисників широкий арсенал озброєння — від стрілецької зброї і гранатометів до мінометів і ствольної артилерії.
‒ Б’ють вони не прицільно і в основному вночі. Хаотичними обстрілами ворог намагається спровокувати нашу відповідь. Ми на такі провокації не піддаємося і відкриваємо вогонь лише у випадку прямої загрози життю чи здоров’ю побратимів або цивільного населення села Водяне, ‒ розповів військовослужбовець ЗС України з позивним «Лєший».
Також він повідомив, що останнім часом помітними є спроби ворога наблизитись до наших позицій.
‒ Бояться. Певно, відчувають, що ми готові їх зустріти. Поповзають трохи, особливо не висовуючись, і назад — до своїх окопів. Типу «наказ виконали, але ну його до біса». Таке відчуття, що їх насильно хтось виганяє, як штрафбатівців у Другу світову, ‒ кажуть морпіхи.
Попри постійні обстріли, українські воїни продовжують укріплювати позиції та готуватись до зими.
