Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Російське Міноборони повідомляє, що від 24 жовтня розпочалася ротація їхніх військових зі складу «миротворчого» контингенту в Придністров’ї: «Механізований батальйон Оперативної групи російських військ у Придністровському регіоні Республіки Молдова (ОГРВ ПРРМ), який завершив навчання за програмою підготовки російського військового контингенту миротворчих сил на базі ОГРВ ПРРМ, поетапно заступить у Зону безпеки.» — саме так звучить перша частина повідомлення на сайті МО РФ.
Що це означає?
Почати треба з того, навіщо взагалі на території іншої країни перебувають російські військові. Коли у 1990-х Молдова проголошувала державність, частина її районів, де мешкали росіяни й українці, взагалі захотіли незалежності ще й від Кишиніва. Сепаратисти від сепаратистів… Утворився так званий невизнаний анклав під назвою Придністровська Молдавська Республіка. Придністровських сепаратистів підтримали російські війська 14-ї армії, дислокованої тоді в Тирасполі й інших місцях. Росія швиденько перекваліфікувала своїх вояк у «миротворців», переконуючи світ, що саме завдяки їм тут немає війни. Вже майже 28 років Москва розповідає ці байки придністровцям і світовій спільноті. Але ні Молдова, ні інші країни в ООН російським казкам не вірять і прагнуть вигнати Росію з її «миротворцями» з чужих теренів. Спершу парламент Молдови ухвалив рішення вивести військових РФ із території їхньої країни, а торік уже Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій закликала росіян покинути регіон. Але вони не поспішають звідти забиратись.
Аргумент для закріплення проросійського анклаву
Нонсенс: ООН — організація, яка переймається встановленням миру на планеті й організацією миротворчих місій по світі, закликала Росію забрати свої «блакитні шоломи» з Молдови… Чому?
Відповідь проста: і Молдова, і світ вважають, що конфлікт у Придністров’ї вже не потребує залучення силової компоненти, а присутність іноземних військових навпаки дестабілізує обстановку в регіоні. Проте РФ украй необхідно зберегти тут військову присутність, бо це її форпост і плацдарм в Європі, звідки можна проводити нові операції у гібридній війні, яку веде Кремль проти України і загалом західної цивілізації.
Для того, щоб зберегти тут «миротворчий» контингент, росіяни вигадали йому певні завдання, які, крім миротворців, більше ніхто не виконає. Для того створили тут так звану «Оперативну групу російських військ у Придністровському регіоні Республіки Молдова (ОГРВ ПРРМ)», і визначили для неї завдання — охороняти склади зі своєю зброєю, які розташовані біля села Ковбасна (Кабасна).
У міжнародних документах, якими Росія намагається виправдати присутність у регіоні, це звучить так: «Відповідно до рішення Стамбульської наради ОБСЄ (1999), РФ зобов’язалася вивести зброю і весь особовий склад із території ПМР ще до 2001 року. Станом на 2000 рік, обсяги озброєнь і боєприпасів, що належать Росії, у Придністровському регіоні Молдови становили близько 42 000 тонн. Із 2000 по 2004 роки звідси вивезено чи знищено на місці близько 50% озброєнь, військової техніки та боєприпасів. Наразі на складі за різними оцінками від 19 000 до 21 500 тонн боєприпасів: снаряди, авіабомби, міни, гранати, набої. З них — 57% прострочені для використання і транспортування». Тобто у Молдові є російська зброя, але вже понад півтора десятка років росіяни, які охороняють склад, не можуть вивезти, знищити, чи навіть порахувати озброєння й боєприпаси на її ж складах (!). А хіба не можна передати функції з охорони складів місцевій придністровській міліції, які є «союзниками» росіян? Проте такі функції тут виконує цілий механізований батальйон російської армії.
Для яких завдань створено придністровський плацдарм?
Нині в складі ОГ в Придністров’ї залишаються два окремих батальйони — 82-й і 113-й, батальйон охорони та обслуговування. Механізовані батальйони почергово виконують «миротворчу місію» на Дністрі, за рік змінюючи один одного. Загальна чисельність ОГРВП, включаючи миротворчі сили, близько 1700 військовиків.
А ось і основні завдання Оперативної групи російських військ у Придністров’ї (прописані в керівних документах російського Генштабу):
— Підготовка військовослужбовців до участі й виконання миротворчої операції (готуються виконувати самими ж придумані завдання);
— Забезпечення збереження озброєння, боєприпасів і матеріальних засобів;
— Дії за рішенням Генштабу Збройних Сил РФ при зміні ситуації в регіоні (це справді реальна річ — чекати на розпорядження здійснювати «гібридні завдання»).
То навіщо ж тоді «ротація» та хто й кого мінятиме. І про що насправді йдеться на сайті російського Міноборони, де написано, що хтось когось замінює? Насправді чисельність миротворчого батальйону в Придністров’ї становить 412 осіб, а Оперативного угруповання російських військ (військова частина № 13962) — близько 1100. А щодо складу в Колбасні, то там зберігають, зокрема, сотні танків і бронетранспортерів, понад 200 зенітно-ракетних комплексів та установок систем залпового вогню «Град», а також 30 тисяч автоматів, кулеметів і пістолетів.
На відміну від миротворчого батальйону, більшу частину військових і технічного персоналу ОГРВ в Придністров’ї становлять місцеві жителі, які отримали російське громадянство. Тому ротацію проходить досить невелика кількість військових на території самопроголошеної республіки. В Молдові Росія втілила доволі підступну схему: «задекларувала» чисельність своїх військових, які можуть там перебувати — до 1700 осіб. Це загальна чисельність ОГРВ. А насправді їх 410-420 чоловік. Тобто, за нагоди ще можуть прибути до півтори тисячі. І це офіційних «російських миротворців». Крім того, росіяни з місцевими постійно проводять підготовку до «виконання миротворчих завдань». За потреби ці люди теж діятимуть у складі російських підрозділів. Не поспішає з Колбасної і взагалі регіону Кремль виводити техніку й озброєння тому, що за необхідності їй треба буде перекидати лише особовий склад.
Головне в підготовці до місії — стройовий огляд…
Тому всі розповіді росіян про те, що у Придністров’ї вони виконують важливу «миротворчу» місію — це суцільна брехня, і в підтвердження цьому — повідомлення на офіційному сайті Міноборони РФ про те, як готувались їхні військові до місії і що вивчали: «Для подготовки мотострелкового батальона ОГРВ ПРРМ к ротации в Зоне безопасности провели ряд мероприятий, среди которых — подготовка документации согласно руководящих документов (!), строевой смотр личного состава (!), вещевого имущества и вооружения, контрольный пробег военной техники (!), а также зачеты по специальной подготовке на знание инструкций и функциональных обязанностей военнослужащих, заступающих на миротворческие посты (!)». Усе це повна фікція, якщо порівняти з тим, як готуються до виконання завдань в місії українські бійці.
