Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Головна проблема призовних кампаній — неявка призовника за повісткою, змушують усіх, від кого залежить виконання положень Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», подивитися на чинне законодавство ретельніше. Адже про сміхотворні штрафи за ігнорування Закону не говорять і не пишуть хіба що ледачі чиновники та медійники. А призовник і надалі обходить військкомат. Про шляхи вирішення цієї найболючішої проблеми для працівників військкоматів журналісти АрміяInform говорили на брифінгу з начальником відділення комплектування Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ підполковником Миколою Качаненком.
— Ми подали до Генерального штабу Збройних Сил пропозиції щодо підвищення відповідальності призовників за порушення правил військового обліку і, зокрема, за неявку до військкомату за повісткою та ухилення від військової служби, — зазначив Микола Миколайович. — Для призовника сьогодні не є проблемою сплатити штраф у 255 гривень і продовжувати ігнорувати повістки. За ухилення від військової служби у нас покарання не «позбавлення волі», а лише «обмеження». Найсуворіший наш суд у кращому випадку може винести вирок у вигляді умовного покарання. Тому окремим призовникам вигідніше навіть бути умовно засудженими, ніж служити у війську.
За словами офіцера, в питаннях призову до лав Збройних Сил існують певні розбіжності між законом «Про військовий обов’язок і військову службу» і президентським Указом про призов. У законодавчому документі йдеться, що призову на строкову службу підлягають громадяни, яким «виповнилося 18 років та старші особи, які не досягли 27-річного віку». А відповідно до останніх президентських указів, призивали громадян з 20 років.
— Така розбіжність негативно впливає на призовну кампанію, — переконаний підполковник Качаненко. — Молода людина, зазвичай, після закінчення школи чи коледжу намагається влаштуватися в житті — хтось починає працювати, хтось заводить сім’ю. І в подальшому хлопець розглядає службу в армії як небажану. Нещодавно побував на нараді в Офісі Президента під головуванням одного з заступників керівника Офісу, де озвучили пропозицію призивати до війська з 18 років, як того вимагає Закон. У письмовому вигляді така пропозиція надійшла і від Генштабу ЗСУ.
Отже, є сподівання, що наступний Указ Президента про призов громадян на строкову службу відповідатиме Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» і юнаків знову призиватимуть до війська з 18 років.
