Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Український інститут безпекових досліджень провів черговий круглий стіл, присвячений проблемам виробництва вітчизняними виробниками безпілотних літальних апаратів. Розглянули проблемні питання закупівлі, фінансування і порядку співпраці з Міноборони. Зокрема обговорили й украй важливе питання захисту БПЛА від дій ворожих систем РЕБ.
Представник виробничо-інноваційної компанії «Девіро» Денис Чередниченко зазначив:
— У методиці навчання пілотів БПЛА передбачені дії, які у разі потреби використовуються. Це розрахунки, які слід виконувати під час потрапляння безпілотника під вплив засобів РЕБ противника. Адже оператор, який перебуває за пультом керування, не здатен визначити тип радіоелектронного засобу. Він тільки бачить наслідки дій на безпілотний комплекс. Оператор має у своєму розпорядженні програмні модулі, які підказують, як необхідно діяти у певній ситуації. Прилади визначають, на що безпосередньо направлена робота ворога — це придушення зв’язку чи спроба здійснити спуфінг.
Спуфінг — штучно створена ситуація, в якій одна людина чи програма успішно маскується під іншу, фальсифікуючи дані, що дає змогу отримувати незаконну перевагу.
На практиці спуфінг працює з допомогою спеціальної електроніки, яка придушує сигнал супутникових систем GPS (ГЛОНАС) і замінює цей сигнал на власний. Унаслідок безпілотник в автоматичному режимі продовжує орієнтуватися у глобальній системі навігації, але його керування здійснює хибний сигнал, власником якого є інший оператор.
Історія спуфінгу
У світовій практиці вперше з елементами спуфінгу зіткнулися військові США в 2008-му. В одного з полонених виявили ноутбук, в якому зберігалися зображення, отримані з американських дронів. Наступного року в ході чергової операції захопили трофеї — комп’ютери з декількома годинами відеозапису з американських БПЛА. Противник використав для відеоперехоплення незахищені канали зв’язку з допомогою програми забезпечення SkyGrabber, вартість якої на той час становила 26 доларів і була у вільному доступі.
У 2012 році вчені одного з техаських університетів шляхом випробувань практично довели можливість перехоплення керування БПЛА через спуфінг. У цьому випадку до серйозних досліджень США спонукали події 2011-го. В результаті комп’ютерної атаки втрачено безпілотник Lockheed-RQ 170, який приземлився замість свого аеродрому на іранський.
Захист від спуфінг-атак
Майже 70 країн нині випускають БПЛА для потреб армії, поліції, МНС. У воєнних конфліктах таку техніку використовують в основному задля розвідки і як самостійні ударні одиниці. Матеріали, з яких будують дрони, спеціальне покриття корпусу й деталі значно ускладнюють їхнє виявлення радарами. Силові установки — двигуни (часто електричні) тихо працюють і практично не створюють звуку. Та ще й випромінюють мінімальну кількість тепла. Невеликі розміри й технічні хитрощі ускладнюють завдання їхньої нейтралізації. Розвиток науки і військового мистецтва призвели до протистояння БПЛА та систем РЕБ.
Захист від спуфінг-атак будується на спецзаходах: використанні закритих сигналів зв’язку з їхнім шифруванням, обов’язковим дублюванням і резервуванням бортових підсистем, використання різних систем навігації, підвищення рівня «інтелекту» для здійснення автономних дій.
P. S. В одній із країн стало традицією проведення конкурсу зі «злому» радіокерованих дронів, обладнаних відеокамерами, які масово випускають для розваг. Вони можуть непомітно почати працювати проти свого власника, збираючи щодо останнього інформацію в чужих інтересах.
