Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Голова Наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень, перший віцепрезидент Національної академії наук України, академік Володимир Горбулін під час круглого столу на тему «Україна: статус основного союзника США поза НАТО. Можливості для військово-технічного співробітництва» наголосив, що «потрапляння України у список основних союзників США дало б нам великі можливості для військово-технічного співробітництва».
Слід вести мову про фундаментальні зміни воєнно-стратегічного ландшафту
Маємо цілу низку досягнень, які б були цікавими Сполученим Штатам. Нині стратегічними партнерами США є Ізраїль, Японія та Південна Корея. Наша країна могла б стати стратегічним партнером у Східній Європі. І Вашингтон у цьому плані міг би підтримати ті ракетні ініціативи України й інші можливості нашого оборонно-промислового комплексу. А результатом цього може стати не тільки політичне підбадьорювання, а й практична підтримка України в досягненні стандартів НАТО та масштабна робота крупних американських оборонних кампаній в нашій країні й обмін оборонними технологіями. Як підкреслив академік, нам є, чим мінятися зі США.
Оцінюючи геополітичну обстановку, Володимир Горбулін сказав: «Сьогодні слід вести мову про фундаментальні зміни воєнно-стратегічного ландшафту, які роблять минуле розуміння стратегічної безпеки застарілим. Ці зміни полягають у надбанні багатьма високоточними неядерними озброєннями (ракети невеликої дальності з неядерними зарядами, ракети протиракетної оборони, протисупутникові системи, лазерне озброєння й кіберзброя) стратегічних властивостей. Фактично відбулося стирання граней між ядерним і неядерним озброєнням».
На думку академіка, в цих умовах одним із пріоритетних видів озброєння, здатних потенційно підвищити обороноздатність України, є ракетне реактивне озброєння.
Два варіанти реагування на нові загрози: симетричний та компромісний
‒ У багатьох арміях ракетне озброєння вже є одним із основних видів, а наявність високоточних ракетних комплексів – одним фактом свого існування – здатне утримувати агресора від нападу. Нині Україна в принципі не зв’язана жодними обмеженнями щодо дальності ракет, які у нас створюють (вони конче необхідні для нашої безпеки у нових умовах), ‒ наголосив Володимир Горбулін.
На його думку, є два варіанти реагування на нові загрози: симетричний і компромісний.
‒ Симетричний варіант передбачає створення власного арсеналу ракет середньої і малої дальності для отримання необхідного ефекту стримування агресора. Другий варіант – зосереджує на реалізації компромісного рішення з урахуванням напрацювань підприємств ОПК і створює стратегію розвитку ракетно-реактивної зброї. Йдеться передусім про протикорабельний ракетний комплекс «Нептун» та модернізовану ракетну систему залпового вогню «Вільха-М». Окрім того, створення оперативно-тактичних і тактичних ракетних комплексів, і головне – зенітно-ракетних комплексів. У цьому контексті серед іншого пропонується: розробка оперативно-тактичного комплексу «Сапсан» із дальністю до 280 км на базі експортної модифікації ОТРК «Грім-2» і протикорабельного ракетного комплексу берегового базування на базі технологій «Сапсану». Для нас протикорабельні ракетні комплекси надактуальні для захисту з моря південних областей. Також актуальна розробка дозвукової ракети з дорозгонним ступенем, здатним забезпечити низьковисотний політ траєкторії й надзвукову швидкість у підльоті до цілі для оснащення протикорабельних комплексів берегового та морського базування. Потрібно наголосити на створенні оперативно-тактичної ракетної системи залпового вогню нового типу «Тайфун-4» з дальністю до 300 км і розробці надзвукової авіаційної керованої ракети дальністю 120 км, що має високу імовірність подолання ПРО і ураження цілей. Окрім того, надважлива задача –модернізація існуючих та створення нових систем протиповітряної оборони, ‒ сказав Володимир Горбулін.
