Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Рівно рік тому, 14 жовтня 2018 року, на території Міністерства оборони України відкрито Залу пам’яті захисників України, які загинули на східних рубежах нашої країни та під час миротворчих місій у різних гарячих точках світу.
Щодня о 8.50 стрілки годинника завмирають. Лунає сумна мелодія. Під звук сурми шикується Почесна варта. Звучать прізвища тих, хто загинув у цей день в різні роки. Біля споруди Зали облаштовано церемоніальний майданчик із Дзвоном Пам’яті та Стелою, у якій вмонтовано осколки снарядів. Щоденний поминальний ритуал здійснюється ударами дзвону, залежно від кількості загиблих цього дня. Військовослужбовці, мешканці столиці, рідні та близькі загиблих воїнів кладуть квіти до Стели.
У Залі розміщено Книгу пам’яті, до якої вписано імена загиблих героїв, що захищали Україну на сході нашої країни. У ній відображені й найтрагічніші в історії Українського війська дні. Із 366 днів лише 17 обійшлися без втрат.
Меморіал є унікальним за своїм задумом — зала має округлу форму, без кутів, з виходом як на територію Міноборони, так і назовні. У камені, металі, грі світла втілено суть боротьби українців за свободу та незалежність, героїзм воїнів.
Проєктував меморіальний комплекс Центральний проєктний інститут Міністерства оборони України.
