У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
«Вау, це справжні літаки? І вертольоти? А літати на них можна? Ой, ці бомби не вибухнуть? А що це за дірочка? Глянь, тут навіть двірники є! Круто!» Із щирою цікавістю школярі з козацької столиці – міста Запоріжжя – оглядали експонати Музею Повітряних Сил. Це і не дивно, адже у Вінниці зібрано понад 40 експонатів натурної військової авіаційної, зенітної, ракетної, радіолокаційної та ракетної стратегічної техніки, якої немає в інших музеях України, зокрема і в Запоріжжі. А кількість музейних предметів основного фонду становить понад 1200 одиниць.
– Нам вчителі казали, що ми побачимо літаки і вертольоти, – поділився враженнями шестикласник Максим, – а от про те, що тут є і радіолокаційні станції, і ракети, і бомби та вся інша техніка, я не очікував. Це реально круто, мені сподобалося. Обов’язково розповів друзям про цей музей, треба, щоб вони сюди теж приїхали.
Завідувач Музею генерал-майор у відставці Володимир Алєксєєв розповів АрміїInform, що найчастіше Музей Повітряних Сил відвідують вінничани та жителі області. Жителі з інших регіонів України добираються сюди набагато рідше.
– Це дуже добре, що сьогодні до нас завітали гості з півдня України, – зазначив Володимир Алєксєєв, – адже нам дійсно є що показати. Це і МіГ-25РБС, занесений до книги рекордів Гіннеса як найшвидший у світі бойовий літак. І єдині, що збереглися в Україні, поршневий Як-11 періоду Другої світової війни та реактивний літак другого покоління у варіанті постановника перешкод Як-28ПП. Є в нас і сучасний винищувач четвертого покоління серійної конфігурації Су-27, «побратими» якого сьогодні надійно захищають повітряні кордони нашої держави. Завжди справляє сильне враження своєю міццю, особливо хлопців, «літаючий танк» вертоліт Мі-24, який під час війни в Афганістані моджахеди називали «шайтановою колісницею».
Неабияку цікавість гостей викликав легендарний мобільний ґрунтовий ракетний комплекс РСД-10 «Піонер». Він є одним із найулюбленішим місцем дітлахів для фотографування.
– Таких пускових установок у світі збереглося всього чотири. «Піонер» був дійсно першим у прямому значенні слова, – продовжує завідувач музею. – Багато технічних рішень, здійснених у процесі його розробки, були абсолютно новими у практиці світового ракетобудування.
На відміну від хлопців, які здебільшого цікавилися технічними характеристиками літаків і намагалися покрутити те, чого можливо, дівчата боялись, щоб не вибухнули бомби та ракети.
– Не бійтесь, – заспокоїла дівчат екскурсовод Тамара Потоцька. – Це навчальні авіаційні бомби і ракети. Усього у нас їх більше ніж 100 штук. Серед них стратегічна крилата ракета класу «повітря-земля» Х-55, протирадіолокаційна авіаційна ракета «повітря-земля» середньої дальності Х-58У та інші. А ось це авіаційні бомби калібру 5 і 9 тонн, які найбільше подобаються дошколярикам, вони назвали їх «бомба-дідусь» і «бомба-бабуся». Вони призначалися для ураження різноманітних споруд та будівель, морських об’єктів.
Перед тим, як покинути вінницький Музей, юні запорожці затрималися біля меморіального знака «Вони не повернулися з польоту». Неможливо дізнатися, що кожний із них думав тієї миті. Проте напевне ця година, яку вони провели у холодний осінній день у військовій частині, показала їм, що військові авіатори будь-якої миті готові захистити їхні життя, навіть ціною власного.
– Тепер я знаю, з якою технікою сьогодні захищають Україну наші льотчики та інші військові, – підсумував п’ятнадцятирічний запоріжець Кирил, який, якщо чесно, не дуже й дослухався до того, що розповідає екскурсовод, зате із другом Артемом зумів залізти на кожний експонат, на якій зміг, і зробив безліч фото на пам’ять.
