Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Навіщо кремлю Африка, а Кремлю –
Російські ЗМІ не приховують, що їхня країна прагне розширення військової присутності у світі. І останнім часом її дуже цікавить саме африканський континент, де від продажу зброї Москва намагається перейти до політичного впливу на уряди й цілі держави.
Російські воєнно-політичні експерти, розповідаючи про теперішні «африканські забаганки» Кремля, амбіційно констатують, що нинішня РФ хоче мати на Африканському континенті такий же вплив, як свого часу мав Радянський Союз. Африка їм цікава з кількох причин. Розповідають російські експерти: «Африканський континент приваблює Москву своїм економічним потенціалом. Африка − це справжнє джерело корисних копалин, причому далеко не всі з родовищ експлуатуються і навіть розвідані. Видобуток ресурсів − одна з головних причин зростаючого інтересу і російських компаній, і влади. Друга причина − розвиток зовнішньоторговельних зв’язків. Африка − дуже перспективний покупець російської продукції, і не тільки озброєння. Водночас в умовах санкцій африканські країни можуть виступити і в ролі постачальників продукції сільського господарства, підміняючи ті європейські країни, з якими у Росії після весни 2014-го стосунки значно погіршилися». Так характеризують зацікавленість Росії в присутності на Африканському континенті їхні експерти.
Але третю і основну причину в Росії визнають далеко не всі. І намагаються про неї говорити, додаючи «апріорі». Це − геополітичне суперництво зі США. Москва вважає: якщо не утверджувати присутність в Африці, то континент підпаде під контроль американців. І тепер саме час їм протидіяти, як вони це роблять скрізь. Нині багато африканських режимів мають далеко не дружні стосунки з Вашингтоном. На це сподівається Москва, розвиваючи політичні і військові зв’язки з урядами низки держав континенту.
Росія досить активно розвиває військову співпрацю з ЦАР, Суданом, Єгиптом. Ще в кількох країнах нині перебувають російські найманці, «радники», «воєнспєци», «інструктори» й інші «сини Росії», про яких їхній президент Путін сказав, що «їх немає» − «іхтамнєт». Це прізвисько з ганебним змістом почало стосуватися всіх російських військових, які гинуть на чужих війнах, задовольняючи злочинні амбіції кровожерливого кремлівського режиму. Для них російська пропаганда придумала нову назву − «гібридні герої», але звучить вона нічим не краще за «іхтамнєтів».
Найбільш перспективним напрямком свого впливу росіяни вважають відновлення співробітництва з колишніми португальськими колоніями, з якими СРСР підтримував дуже тісні зв’язки. Одна з них – Мозамбік.
Нафта і газ Мозамбіку
Свого часу з Мозамбіком у Радянського Союзу були особливі стосунки. Навіть на гербі цієї країни зображено автомат Калашникова. У 60−70-ті роки минулого століття СРСР надавав величезну підтримку колоніям Португалії, що боролися за незалежність. Саме Москва зробила дуже багато, щоб Мозамбік, Ангола, Гвінея-Бісау стали суверенними державами. Повстанські рухи, які діяли під орудою радянського ГРУ, отримували від Союзу зброю, військову техніку, гроші, інформаційну підтримку. А в радянських військових вишах готували майбутніх командирів, інженерів, політпрацівників для партизанських фронтів, які згодом перетворилися на збройні сили суверенних держав. Тоді в Мозамбіку перебували радянські військові фахівці, які брали участь у бойових діях на стороні прорадянського ФРЕЛІМО (Фронту визволення Мозамбіку).
Після розпаду СРСР контакти між Росією і Мозамбіком послабшали. Але у 2010-х почалося їхнє відновлення. У Мозамбіку, що залишається однією з найбідніших держав Африканського континенту, несподівано знайшли значні родовища нафти і газу. Це викликало новий виток зацікавленості РФ у контактах з цією країною.
Газ знайшли у провінції Кабу-Делгаду, на крайній півночі Мозамбіку, поблизу кордону з Танзанією. Одразу ж до мозамбіцької провінції виявив інтерес іноземний капітал. Спочатку південноафриканська SASOL Ltd розпочала будівництво газопроводу з Кабо-Делгаду в ПАР. Потім родовища знайшли в Індійському океані, поблизу узбережжя тієї ж провінції Кабу-Делгаду. Італійська компанія ENI із американською Anadarco вирішили розробляти родовища.
Продаж країни в рахунок прощеного боргу
Але тут в розподіл «мозамбіцького пирога» вирішила втрутитись і Росія. Ситуація в країні раптово загострилася. У провінції Кабу-Делгаду з’явилися… ісламські радикали. Хоча Мозамбік − колишня португальська колонія, мусульмани тут живуть на півночі й в досить невеликій кількості. Основна частина населення формально є католиками, а фактично сповідує традиційні вірування. Проте бойовики радикального угруповання «Аль-Сунна ва Джамаа» розгорнули тут справжній терор. Вони нападають на села католиків, не гребують вбивати жінок і дітей, розоряють християнські церкви й школи. Людей охопила паніка, а іноземні інвестори думають про подальшу доцільність роботи тут. Безлад і перманентний стан війни триває у країні кілька років. Хоча влада зацікавлена аби якнайшвидше стабілізувати ситуацію. Бо терор заважає повноцінному розвитку інфраструктури, необхідної для експлуатації родовищ. І ось торік допомогу запропонувала Москва…
На початку 2018 року зустрічаються міністри оборони РФ та Мозамбіку і підписують договір, згідно з яким російські воєнні кораблі отримують спрощений допуск заходу в мозамбікські порти. У перспективі Росія хоче створити постійну військово-морську базу в Індійському океані на східному узбережжі Африки. Слідом за зустріччю міністрів, зустрілися російський і мозамбікський президенти, які підписали документи про військово-технічне й економічне співробітництво. А найголовніше – Росія пробачила Мозамбіку 95% його старого боргу. І в Мозамбіку заговорили не тільки про безперешкодний захід російських кораблів, а й про залучення російських військових інструкторів для навчання місцевої армії. Передусім підготовки спецпідрозділів, які виконують основний спектр завдань із боротьби з терористами.
У «відпустку» в Мозамбік, або що відіб’ємо, те й охоронятимемо
У португальській газеті Observador з’явилася стаття, у якій автор стверджує про прибуття в кінці літа 2019-го в Мозамбік 160 російських військових. Їх метою нібито є розгортання військово-морської бази та бази спецназу ГРУ. Автор стверджує, що російські військові можуть брати участь у бойових діях проти терористів у провінції Кабу-Делгаду.
Інший португальський журналіст Нуно Фелікс, у своєму твіттері ще конкретніший. Він пише, що російські вертольоти доставили військових фахівців у міста Муеда і Накала. Нібито російські вояки разом із мозамбікськими урядовими військами братимуть участь у бойових операціях проти ісламських радикалів у провінції Кабу-Делгаду.
From the ground: Russian military personnel have just landed in Mozambique. Apparently helicopters with Russian military personnel have landed in Mueda and there is also a group in Nacala. There to fight insurgents alongside Mozambique forces.
— Nuno Felix (@Felix_Nuno) September 8, 2019
Але Москва і Мапуту заперечують присутність в Мозамбіку російських військових. Що й не дивно. Росія багато де залучає «іхтамнєтів» − це така ганебна практика держави, яка покриває соромом своїх солдатів. Їх не було ні в Україні, ні в Сирії, ні в Лівії. І в Центральноафриканській республіці донедавна також їх не було (хоча потім РФ визнала присутність своїх інструкторів). Авторитетні західні ЗМІ розповідають, що російські військові компанії активно брали участь у придушенні опозиційних виступів у суданській столиці Хартум. Але Росія усі звинувачення заперечує.
Щодо Мозамбіку, вважають російські експерти, то не виключено, що туди можуть відправитися в приватному порядку інструктори з числа колишніх військових російської армії, чергові «відпускники – іхтамнєти». Офіційна Москва від них вже відмовилась. І це доводить, що інформація про 160 бійців і російські вертольоти, яку давали португальські журналісти – скоріш за все, правда.
Відрядження своїх військових на війну в Мозамбік, вважають в Росії − це вже «їхня особиста справа». А використання співробітників приватних військових компаній для навчання африканських армій і для участі в бойових діях, то це – «дуже поширена практика і головна функція таких компаній». Російські ПВК в Мозамбіку залучать для охорони об’єктів російських компаній, які розроблятимуть газові родовища. Тобто спочатку ці родовища росіяни, за сприяння влади Мозамбіку, відіб’ють «їхтамнєтами» у попередніх власників, а далі ПВК їх охоронятимуть.
Як підсумок, російські експерти впевнені: для Росії і російських енергетичних компаній входження в Мозамбік обіцяє велику вигоду: це експлуатація газових родовищ, поставка обладнання та відправка фахівців. А це – значні кошти для РФ. Тому військова присутність тут вкрай важлива. Щодо російських військових кораблів у портах Мозамбіку, то це дозволяє контролювати південно-західну частину Індійського океану. Росія хоче перетворити Мозамбік на форпост в Африці, звідки здійснюватиме експансію і в інші сусідні країни африканського континенту.
