У ці дні, 29 років тому з 2 по 17 жовтня 1990 року,в Києві на Майдані Незалежності (тоді — площа Жовтневої революції) тривало політичне голодування студентів, яке згодом назвали Революцією на граніті. Це був перший успішний ненасильницький політичний протест проти комуністичної влади в Українській РСР.Студенти вимагали перевиборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року, а також відставки голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. Участь в акції взяло кілька сотень студентів, з них 137 голодували від одного до 12 днів.
За кілька днів наметове містечко розрослося до кількох сотень постійних мешканців і кількох тисяч тих, хто щодня збирався на Майдані. До протестувальників приєдналися студенти з різних вишів. Також молодь підтримали кияни.Центр столиці на два тижні став епіцентром політичних мітингів і дискусій.
Переломним стало 15 жовтня, коли в Києві було оголошено загальний студентський страйк і студенти почали захоплювати приміщення вишів, а на Майдані зібралося близько ста тисяч робітників, студентів, простих людей. Того ж дня студенти прорвали міліцейський кордон біля Верховної Ради й організували на площі перед нею ще одне наметове містечко.
До Верховної Ради були запрошені лідери акції. Позицію студентів із трибуни парламенту озвучив Олесь Доній. Після численних дискусій 17 жовтня Верховна Рада 314 голосами «за» ухвалила рішення частково задовольнити вимоги студентів.
Кілька днів тому в інтерв’ю Українському радіо учасник тих подій, а нині голова Центру досліджень політичних цінностей Донійпояснив, як з’явилися п’ять вимог, що були оголошені під час акції.
– Вимоги для нас мали технологічний характер. Перша ідея, яку я ставив за найголовнішу, це перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі. Якби прийняли цю вимогу, Україна пішла б шляхом країн Центральної Європи. Але тоді контреліта, Народна рада, Народний рух України цього не усвідомлювали. Для перевиборів потрібні були рівні умови для всіх партій і націоналізація майна КПРС та УКСМ. Третя вимога — незалежність України у прихованій формі, а саме — відмова від підписання союзного договору. Це були три київські вимоги. Львів’яни приїхали з двома іншими вимогами: відставка прем’єра і щоб українські вояки служили не в гарячих точках, а в межах України. Ми вирішили їх об’єднати, щоб не визначатися, які є важливішими, та утворили інститут співголів із трьох осіб, залучивши хлопця зі Східної України, щоб показати єдність країни, – сказав Доній.
Революція на граніті не мала на той час аналогів у всій Європі, адже «оксамитові революції» Східної Європи у 1989 році проводили зріліші політики. Ця революція показала, що в Україні виросло нове покоління, яке не боїться в’язниць і готове відкрито відстоювати свою думку і йти наперекір владі.
