Навчально-науковий інститут фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій є структурним підрозділом Національного університету оборони України, який проводить підготовку курсантів, для подальшої служби на посадах…
Так уже історично склалося, що Грузія та Україна тісно пов’язані й мають багато спільного. На початку жовтня минає 26 років відтоді, як українські військові вертолітники виконали свою першу гуманітарну місію, рятуючи біженців у горах Сванетії. А вже нині стають відомими подробиці участі українських добровольців у російсько-грузинських війнах на боці грузинського народу, що потерпає від російської агресії та свавілля окупантів. Натомість ще у чотирнадцятому пліч-о-пліч з українцями стали добровольці з Грузії, даючи збройну відсіч російській агресії. Кілька з них загинули за свободу й незалежність України…
Проте проливали кров, захищаючи українську землю, представники волелюбного грузинського народу й раніше, під час інших війн. Нещодавно житомирські пошуковці з громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук»» під час розкопок у Новоград-Волинському районі натрапили на останки червоноармійця, який загинув під час оборони цього краю від німецьких окупантів у липні 1941 року. Тоді на Поліссі тривали запеклі бої, і в українську землю лягли тисячі представників різних народів, зокрема й грузини. Про приналежність знайденого бійця до грузинського народу вдалося дізнатися із солдатського медальйона. Це велика рідкість, адже здебільшого воїни або ж узагалі не мали із собою медальйонів через забобонність, або ж просто через те, що не встигли їх отримати, або ж після майже восьми десятиліть перебування під землею через атмосферний вплив їхній вміст часто неможливо розшифрувати. Цього разу, крім алюмінієвої фляги, саперної лопатки, протигаза, підсумків, зубних щіток і помазко, біля солдата було таки знайдено смертний медальйон. До того ж експерти змогли його прочитати!
З інформації, яку він містив, стало відомо, що загиблий – рядовий Серапіон Максимович Пруїдзе, 1918 року народження, уродженець с. Алпана Цагерського району Грузинської РСР, призваний 10 січня 1939 року. Останнім місцем служби солдата стала військова частина, зашифрована тоді під адресою поштової скриньки 320/а-4.
Як повідомили АрміяInform в ІПО «Пошук», наразі готують документи для передачі останків солдата родичам у Грузію. А пошуковий сезон у житомирських слідопитів, серед яких чимало військовослужбовців-ентузіастів, у самому розпалі й триватиме до перших морозів, а то й після того, як на землю впаде перший сніг. Адже ентузіасти пошукової справи працюють у полі з ранньої весни й аж до пізньої осені, повертаючи із забуття імена загиблих у минулих війнах героїв.
