Інформаційний простір сколихнула чергова скандальна новина щодо Державного концерну «Укроборонпром», який нині перебуває на порозі проведення незалежного міжнародного аудиту. 19 серпня 2019 року, за 11 днів до звільнення, генеральний директор «Укроборонпрому» Павло Букін своїм наказом затвердив нову редакцію статуту «Укрспецекспорту» (дочірньої державної компанії, що займається експортом товарів військового призначення) та вніс «маленьке» уточнення, що відтепер компанія є юридичною особою не публічного, а приватного права. Одним розчерком пера, немов змахом чарівної палички, змінено статус підприємства, заснованого на майні державної власності… В експертних колах одразу ж виникли запитання щодо законності цього кроку екскерівника «Укроборонпрому», зробленого напередодні масштабного аудиту концерну, якому він довго і наполегливо чинив опір.
Остаточну крапку щодо правової природи «Укрспецекспорту» може поставити, звичайно, лише суд, проте вже стало очевидним, що зміни у статуті «Укрспецекспорту» допомогуть його посадовцям уникнути електронного декларування, адже відповідно до Закону «Про запобігання корупції», декларації зобов’язані подавати лише працівники підприємств — юридичних осіб публічного, а не приватного права.
Як інформує АрміяInform, Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) із залученням зовнішньої незалежної експертизи проаналізував ситуацію і дійшов наступних висновків:
— Зміни до статуту «Укрспецекспорту» фактично вивели його з-під контролю концерну «Укроборонпром» як інституційно, так і операційно. У важливих управлінських та фінансових процесах (кадрові рішення, структурні зміни компанії, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, затвердження фінансових планів), керівник «Укрспецекспорту» отримує майже повну автономність.
— Зміни поставили у жорстку залежність від керівника компанії «Укрспецекспорт» діяльність дочірніх підприємств — ДГЗП «Спецтехноекспорт», ДГЗІФ «Укрінмаш», ДП «Укроборонсервіс», ДЗІП «Промоборонекспорт», ДП «СЗФ «Прогрес» і ДП «ЗТФ «Таско-експорт». Так відтепер саме керівник «Укрспецекспорту» пропонуватиме на призначення чи звільнення керівників дочірніх підприємств, погоджувати отримання ними кредитів, затверджувати фінансові чи стратегічні плани, чи навіть реорганізовувати або ліквідовувати ці підприємства.
Отже, чого прагнув Павло Букін? Висновок напрошується сам собою: зосередити контроль над експортно-імпортною діяльністю у сфері оборони в руках однієї особи — керівника «Укрспецекспорту» та забезпечити через зміну статусу підприємства ухилення від е-декларування його працівників.
Щодо ключової зміни у Статуті — визначення «Укрспецекспорту» як юридичної особи приватного права, то воно викликало найбільше обурення, адже «Укрспецекспорт» є державним підприємством, створеним на підставі постанови Кабміну.
При цьому єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування юридичних осіб публічного і приватного права є порядок їхнього утворення. Згідно з ст. 81 Цивільного кодексу, юридичну особу приватного права створюють засновники на підставі установчих документів, а юридична особа публічного права — розпорядчим актом Президента, органу державної влади чи місцевого самоврядування. Однак горе-реформати, підключивши юристів, знайшли шпаринку й тут. Зокрема послалися на статтю 167 Цивільного кодексу, згідно з якою держава в особі своїх органів має право створювати також і юридичні особи приватного права. Створення таких юридичних осіб приватного права, як і у випадку з юридичними особами публічного права, так само здійснюється на підставі розпорядчого акту державного органу.
Читайте також:
Що викриє аудит «Укроборонпрому» і чи відновить концерн свої позиції на світовому ринку озброєння
Проте Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони у своєму дослідженні звернув увагу й на інші документи, зокрема доктрину та спеціалізовані роз’яснення, що виділяють низку інших ознак, за якими можна розрізняти юридичні особи публічного і приватного права. Так, Національне агентство з питань запобігання корупції (рішення № 368 від 08.02.2019 р.) зазначає, що «…юридичні особи, порядок створення, правовий статус яких визначається Цивільним кодексом України та законами України, що прийняті на підставі Цивільного кодексу України, слід віднести до юридичних осіб приватного права». У той же час правовий статус «Укрспецекспорту» як державного підприємства регулюється Господарським, а не Цивільним кодексом. Це — перша помилка, яку не врахували «реформатори».
Друге суттєве протиріччя, на яке вказує НАКО, роз’яснює також документ НАЗК: «юридична особа приватного права є повноцінним власником переданого їй державного майна, у той час як в юридичної особи публічного права передане їй майно залишається у власності держави. Водночас і за старою, і за новою редакцією статуту „Укрспецекспорту“ його майно є державною власністю та закріплюється за цією компанією лише на праві господарського відання…»
АрміяInform й надалі відслідковуватиме ситуацію в «Укроборонпромі» та інформуватиме про її розвиток.
