9 жовтня 2025 року Борщівський районний суд Тернопільської області оголосив вирок у справі № 594/1204/25: мешканку регіону визнали винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України…
– Маскувальні сітки гайсинські школярі почали нам передавати, здається, 2016-го, – згадує лейтенант Іван. – У перші роки війни вони були справжнім дефіцитом. Ми заходили на нові позиції, накривали бліндажі новими сітками, і ворог із квадрокоптерів не відрізняв їх від «зеленки». Те ж саме було й з новими вогневими точками, про які він не мав уявлення: під надійним маскуванням Made in Haisyn вони також зливалися з навколишнім пейзажем!..
«Дитячий волонтерський рух «Фабрика добра», учасники якої власне і постачають маскувальні сітки на передову, діє у Гайсині ще з 2014-го. Створила її педагог-організатор місцевої школи № 2 Наталія Костюк.
– Уже в травні ми зібрали дитяче віче «Діти проти війни», під час якого учні висловили свої думки про те, що кожен українець повинен робити все, що може, щоб допомагати своїм захисникам, – згадує Наталія Валеріївна.
Тоді до військових шпиталів почали надходити перші поранені бійці. Тож відвідування й підтримка хлопців у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, що у Вінниці, були першими волонтерськими кроками дитячого волонтерського руху. Вони не пропускали жодних вихідних – щотижня пекли пиріжки й возили їх разом із іншими смаколиками бійцям до шпиталю.
А потім «Фабрика добра» почала плести сітки. Від першачків і до випускників – усі у вільний час плели маскувальні сітки – зелені, жовті, білі, кольору брудного снігу – різні, залежно від замовлень та природних умов, у яких їх згодом використають. Плели для 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь», у складі якого воював та загинув випускник їхньої школи Олександр Рибаченко, в пам’ять про якого на школі згодом з’явилася меморіальна дошка. Плели й для місцевої окремої мотопіхотної бригади. Згодом перелік замовників розширився – маскувальні сітки від маленьких гайсинчан мчали волонтерськими машинами до батальйонів «Айдар» та «Донбас», підрозділів 24-ї та 72-ї механізованих, 95-ї аеромобільної, 57-ї мотопіхотної бригади та інших військових частин.
– Найбільша сітка, яку ми сплели, мала площу 100 квадратних метрів, – розповідає пані Наталія. – Ми плели її на подвір’ї нашого храму Православної церкви України, разом із священиком. Діти, як і завжди, спочатку виплітали свої імена, потім – квіточки, сердечка, а вже згодом поєднували їх між собою.
За словами організаторки, у вільний час плетінням сіток займаються усі учні, але є такий собі актив, чоловік 20, які плетуть постійно. Так, навіть під час літніх канікул вони три роки поспіль працюють щодня! Адже знають, наскільки потрібна і важлива їхня робота там, на передовій. Близько десяти відсотків учнів цієї школи – діти учасників АТО/ООС, у яких хтось із родичів чи знайомих воював чи навіть був поранений або загинув. Тому ця дитяча робота є свідомою та щирою.
Цього року шестеро з них закінчили школу. На прощання їм урочисто вручили імпровізовані дипломи «Фабрики добра» та зовсім не іграшкові медалі «За гідність та патріотизм» від вінницької спілки учасників АТО. У доросле життя вони пішли вже сформованими патріотами, які, на відміну від багатьох своїх співгромадян, знають, що на Сході держави триває кривава війна, і що український народ має бути згуртованим як ніколи.
Юні волонтери тісно співпрацюють з вінницькими «павучками» – волонтерами з організації «Чарівна мережка». Крім сіток, листів, малюнків та іншого організовують щорічні велопробіги «Пам’яті полеглих Героїв-земляків», інші патріотичні акції. А ще вони стали переможцями Національного конкурсу «Благодійна Україна», отримавши відзнаку «Ангел добра». Що ж до сіток, то їх юні гайсинчани сплели вже кілька сотень і продовжують це робити.
– Ми плестимемо доти, доки наша робота буде потрібна, і у наших захисників на передовій буде потреба у маскуванні, – кажуть школярі.
@armyinformcomua
Бійці 4-го штурмового батальйону 92-ї штурмової бригади імені Івана Сірка на Куп’янському напрямку узяли в полон військовослужбовця російської армії Дмітрія Гуровского, який до війни жив у селі Хохол Воронезької області.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримала ще одна коригувальниця ворожого вогню по Донеччині.
Українці переховувалися у підвалі житлового будинку, куди увірвалися двоє солдатів армії РФ. До окупантів вийшли двоє цивільних: батько та син, у яких росіяни вимагали алкоголь. Коли їм відповіли, що алкоголю немає, окупанти відкрили вогонь та вбили батька й сина.
Кремль знову намагається видати бажане за дійсне та заявляє про «успіхи» російської армії на полі бою. Проте жодна з цих тез не підтверджується фактами.
Двом чоловікам заочно повідомлено про підозру у державній зраді та колабораційній діяльності (ч. ч. 1, 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України).
Володимир Зеленський провів телефонні розмови з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем, Президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом та Президентом Фінляндії Александром Стуббом.
від 25000 до 125000 грн
Київ
Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ
від 22000 до 122000 грн
Львів
216 окремий батальйон 125 ОБр Сил ТрО
9 жовтня 2025 року Борщівський районний суд Тернопільської області оголосив вирок у справі № 594/1204/25: мешканку регіону визнали винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України…