Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
– Один з наших пріоритетів – безумовний перехід Збройних Сил України на стандарти НАТО. Адже це є критичною складовою обороноздатності країни і тут не може бути жодних компромісів чи дискусій, – зазначив нещодавно Міністр оборони України Андрій Загороднюк.
Тож що являють собою ці стандарти НАТО, з’ясовував кореспондент Інформаційного агентства АрміяInform.
Чим швидше впровадимо, тим більше виграємо
Так звані стандартизаційні угоди (англ. Standardization Agreement – STANAG) для уніфікації збройних сил діють у всіх 29 країнах-членах Альянсу. Вони дають змогу найефективніше здійснювати спільне управління силами й засобами збройних сил, спільні операції та місії, бойову підготовку, технічне оснащення армій, розробку й виробництво озброєння та військової техніки. На сьогодні таких стандартів існує більш як тисяча.
Суть стандартів НАТО полягає в тому, щоб і отримувати, і надавати допомогу, і брати участь у формуванні колективної безпеки. Має бути досягнуто рівень взаємної сумісності ЗС України, інфраструктури з інфраструктурою країн-членів НАТО. Словом, чим швидше впровадимо стандарти НАТО, тим більше виграємо.
Стандарти НАТО можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. Адміністративні визначають процеси управління та обміну інформацією, а також порядок роботи з документацією. Оперативні стандарти спрямовано на оперативне планування застосування військ. Матеріально-технічні визначають єдині вимоги до озброєння та військової техніки союзників, управління життєвим циклом, а також до кодифікації предметів забезпечення.
Упровадження стандартів Альянсу відкриє нові можливості
для вітчизняної оборонки
Як стверджують військові експерти, впровадження в Україні стандартів, які використовують США, Німеччина, Велика Британія та інші країни, зумовить позитивні зміни не лише безпосередньо в Збройних Силах.
Стандарти Альянсу для української оборонної промисловості відкриють нові можливості щодо розробки, виробництва й реалізації озброєння та військової техніки. Впровадження стандартів відкриє для вітчизняних виробників нові напрямки кооперації з західними партнерами. Зокрема можуть бути організовані спільні підприємства та виробництва, передані на територію України технології виробництва вузлів та агрегатів для комплектації систем озброєнь для національних ЗС, а також спільне виробництво ОВТ для виходу на ринки третіх країн.
Упровадження стандартів НАТО в бойову підготовку військ, а також підготовку офіцерського й сержантського складу дасть змогу суттєво підняти рівень боєготовності української армії. Крім того, це можливість не тільки перейняти досвід найкращих армій світу, а й досягти сумісності з ними.
Важливим є й питання переведення на стандарти НАТО соціального пакета українських військовослужбовців, що дасть змогу зробити службу в армії привабливою, престижною й перспективною. Тому що соціалка в НАТО – це не тільки гідне грошове забезпечення військовослужбовців, а й реалізація їхніх соціальних гарантій за найкращими світовими зразками.
Для вступу в НАТО не всі стандарти треба впроваджувати відразу
За словами спікера НАТО, не всі стандарти треба впроваджувати. Не всі союзники імплементують усі стандартизаційні угоди. Втім, хоча імплементація всіх стандартів НАТО не є формальною вимогою для членства в Альянсі, країни-кандидати оцінюють щодо того, чи здатні їхні сили взаємодіяти із силами НАТО.
Наприклад, Республіка Польща та Чеська Республіка вже 20 років як набули членства в НАТО, але досі продовжують упроваджувати стандарти Альянсу.
Приклад Польщі, що вступила в НАТО 1999 року, доводить, що цілковита адаптація стандартів не є обов’язковою передумовою для вступу. Реформування відбувалося поступово, переважно вже після набуття членства в Альянсі. Спершу тільки одну третину армії готували до оперативної сумісності з військами НАТО. Це були сили швидкого реагування й стратегічного прикриття. Вони переходили на нове обладнання та озброєння, адаптували системи логістики, мали бути спроможними брати участь у місіях Альянсу. До них входили лише контрактники. За даними офіційного сайта НАТО, після вступу в Альянс більше як половину збройних сил Польщі становили призовники. Лише з початку 2010 року польська армія цілковито перейшла на контрактну основу. Подібна ситуація й з озброєннями. Наразі військово-повітряні сили Польщі поряд із радянськими винищувачами МіГ-29 експлуатують американські F-16.
Реформування Збройних Сил за натовськими стандартами прискорить створення в Україні справжньої професійної армії. Адже в арміях країн-членів НАТО військовослужбовець – це насамперед професіонал, який щодня займається бойовою підготовкою та експлуатує сучасне ОВТ.
