Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
17 вересня Європейський суд з прав людини виніс рішення, яким зобов’язав РФ виплатити 131 тис. євро 18 мешканцям Придністров’я. Скаргу до Страсбурга подали п’ять учнів, троє батьків та десять викладачів, які стали жертвами утисків зі сторони владних структур через те, що вони проводили навчання за планами, розробленими в Молдові, й користувалися латиницею замість кирилиці. Серед санкцій, які застосовувались до тих, хто бажав вивчати рідну мову, — відключення газу та електроенергії, заморожування банківських рахунків тощо.
Європейський суд з прав людини визнав, що Росія фактично контролює Придністров’я, надаючи цьому регіону військову, економічну та політичну підтримку, без якої самопроголошена республіка не могла б існувати. На цій підставі суд визнав саме Росію відповідальною за дотримання прав людини на цій території.
Суд встановив, що стосовно всіх заявників РФ порушила їхнє право на недоторканність приватного життя і власності. Також щодо школярів та їхніх батьків порушено їхнє право на доступ до освіти, а відносно співробітників шкіл було порушено право на свободу та безпеку.
Таким чином, за рішенням Європейського суду з прав людини, Росія повинна буде виплатити трьом позивачам по 12 тисяч євро компенсації морального збитку, іншим — по шість тисяч євро. Також РФ повинна буде компенсувати їм судові витрати.
Отже, там, куди вдирається «руський мир», завжди слід очікувати на традиційні його прояви — спочатку бойові дії, бідність та руїни, а потім погрози, залякування і постійне цькування незгодних. А єдина «перспектива» — безвиїзне життя в невизнаній «республіці» чи отримання російського громадянства.
Це зайвий раз підтвердив «президент» Придністров’я Вадим Красносельський під час візиту на початку липня до Москви, зауваживши, що найважливішим питанням для мешканців регіону є отримання російського паспорта.
За його словами, особливо гостро ця проблема стоїть для молодих людей, які народилися після 1992 року.
— Вони не мають ніякого громадянства, окрім придністровського, і не можуть виїхати ані в Росію, ані в інші країни. Вони є носіями російської мови і отримали російську освіту, — заявив Красносельський.
Хай там що, а сьогодні на кордоні з Україною ми маємо осередок «руського миру», який тримається на «миротворчому» контингенті російських військових, де за бажання вивчати рідну мову відключають електроенергію та блокують банківські рахунки.
Бідність, руїни та невизначене майбутнє — ці результати «миротворчої» діяльності росіян відчувають на собі мешканці усіх невизнаних республік, до створення яких доклала зусиль РФ. Проте кремлівських маріонеток це зовсім не обходить і вони з маніакальною впертістю продовжують наполягати, що їхнє майбутнє лише в лоні «руського миру». А щоб ані в кого з мешканців не виникало в цьому сумнівів, влада Придністров’я ще у 2016 році ввела кримінальне покарання за заперечення «миротворчих заслуг» Росії. Якщо ви публічно будете сумніватися в тому, що росіяни є «миротворцями», ризикуєте отримати покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою або групою осіб, караються ув’язненням до семи років.
Ось такі вони прояви «руського миру», про які слід серйозно задуматися тим, хто, можливо, сподівається влаштувати в себе на Батьківщині чергову «народна республіку».
