Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
25-річний десантник Артем Лукашук тричі поспіль брав участь у відборі на «Ігри Нескорених» Тричі перемагав у спринті (легка атлетика) на Національних змаганнях. Щоправда, лише у 2017 році увійшов до складу команди та поїхав у Торонто.
Артем родом із тимчасово окупованої Амвросіївки Донецької області. З 2013 року служив у Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді. Чоловік пройшов кілька гарячих точок АТО: Слов’янськ, Ямпіль, Красний Лиман, Дебальцеве. 12 серпня 2014 року в запеклому бою з ворогом під Вуглегірськом зазнав контузії та поранення. Осколок 120-мм міни пошкодив воїну ногу і стопу. Лікувався в Україні та Литві, пройшов тривалу реабілітацію.
— Лікарі мені неодноразово говорили, що я не зможу ходити. Ніяковів, коли люди в транспорті поступалися мені місцем, бо ходив на милицях. Однак вірив у краще, мріяв стати на ноги, прагнув повернутися в спорт, грати у футбол. Я не здавався. У Черкасах, де нині проживаю, щодня тренуюсь із видатним параолімпійським чемпіоном Антоном Скачковим. Цього року подолав стометрівку за 11,6 секунди, виграв спринт та став триразовим переможцем Національних Ігор Нескорених, — розповів Лукашук.
2017-го року десантник був серед резервістів нашої збірної у Торонто. Взяв участь у змаганнях з волейболу сидячи. До нашої команди, крім резервістів з України, увійшли хлопці з Румунії, Данії та США. Тоді команда Артема перемогла в кількох поєдинках, втім поступилися американським чемпіонам. У Торонто українських воїнів вітав сам засновник Invictus Games — принц Гаррі.
— У Канаді панувала незабутня атмосфера. Канадці по-особливому ставляться до військових, які захищали свою країну. Прості люди підходили до нас і говорили: «Дякуємо вам за службу». Це надихає продовжувати жити, показувати, чого ми варті, і демонструвати, що наш український дух ніхто не зламає, — поділився враженнями Артем.
