Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Дірявий водогін зробив заручниками понад п’ять тисяч родин військових та цивільних, які мешкають у селищах Черкаське та Гвардійське, що на Дніпропетровщині. Проблема не вирішувалася роками, водогін у прямому сенсі нагадує решето, а про капітальний ремонт наразі не йдеться, бо немає навіть його проєкту.
Місцеві мешканці неодноразово зверталися до районної і обласної влади, перекривали трасу і влаштували мітинг під ОДА. У 2016 році спромоглися замінити лише третину 50-кілометрового магістрального водогону.
На сьогодні вода прокачується до населеного пункту Голубівка. А далі на шляху до Гвардійського стару магістраль прорвало. Нині на цій ділянці тривають ремонтні роботи, але їх якість, м’яко кажучи, бажає кращого. Замість заміни труб у отвори вбиваються дерев’яні кілки.
Як зазначив голова Черкаської селищної ради Павло Ніколюкін, для повної заміни труб потрібно 160 млн гривень. У містечок таких грошей немає, селищний бюджет Черкаського – близько 2 млн гривень.
Звісно, військові не стоять осторонь і усіма силами допомагають. Підвозять додаткову воду для шкіл, дитячих садків та своїм сусідам. Шкода, що за роки війни багато чиновників різних рангів, які часто бували у військових гарнізонах, розповідали про героїзм та звитягу 25-ї, 93-ї бригад та 74-го розвідбату, непомічали, що їхні сім’ї часто стояли у черзі по воду…
