Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Уже завтра колишній контрактник 80-ї бригади Руслан Попов змагатиметься в стрільбі з лука під час фінального етапу «Ігор Нескорених». Участь в Іграх чоловік бере не вперше. У торішніх змаганнях він, окрім стрільби з лука, змагався ще й у бігу. Цього року на спортивних тестуваннях зрозумів, що біг на короткі дистанції не для нього.
— Під час відбору відчув, що надлишкова вага трохи заважає бігти на короткі дистанції, по-друге, я ж постійно бігаю на довгі відстані. А там задіяні зовсім інші групи м’язів. Тож зрозумів, що треба поступитися місцем у цьому виді змагань спритнішим. А ось з лука постріляю. Раніше займався цим видом спорту, тож думаю, покажу гарний результат, навіть попри те, що наразі зовсім не тренуюся через брак часу. Взагалі, зізнаюся чесно, я не хочу вигравати, не хочу потрапити в національну збірну. Перемога — це дуже важливо для хлопців із серйозними травмами, зокрема з ампутаціями. Для них це шанс ще раз привернути увагу до своїх проблем і потреб. Також це стимул для поранених хлопців, які живуть у віддалених містечках і селах, рухатися вперед до нових звершень. Для мене ж участь в Invictus Games — це підтримка моїх побратимів.
Сьогодні спорт для Руслана Попова є чудовим способом підтримувати загальний стан здоров’я. Під час участі в антитерористичній операції в 2014 році він серйозно травмувався. Не минулися просто так і постійні стреси на передовій.
— З армії звільнився за станом здоров’я, — ділиться Руслан. — Маю купу проблем із суглобами та легенями. Лікарі сказали, що житиму довше, якщо буду більше рухатися. І вони мали рацію, бо сьогодні почуваюся навіть краще, ніж 10 років тому.
Нині Руслан Попов також готується до участі в чемпіонаті України з добового бігу та забігу ветеранської десятки, що пройдуть у Києві.
— Щодня пробігаю не менше ніж 10 кілометрів. Адже поставив мету — під час добового пробігу подолати відстань у 100 км. До речі, в цьому чемпіонаті я єдиний ветеран, ще й з травмами. Інші учасники — професійні спортсмени або люди, які давно займаються бігом. Гадаю, що мені допоможе досвід торішнього Марафону морської піхоти в США. Тоді я здолав 42 км, які видавалися мені фантастикою. Але я це зробив. Та, щоб пробігти 100 км, треба, окрім гарної фізичної підготовки, проявити надможливості власного організму: боротися з втомою та сном і бігти, хоч і є перерви, 24 години. Дуже сподіваюся, що впораюсь!
Тож АрміяInform бажає Руслану Попову подолати дистанцію у 100 км під час чемпіонату України з добового бігу!
