Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Цього тижня росіяни в черговий раз занурилися у телевізор і з захопленням спостерігали за вояжем свого вождя безкрайніми просторами їхньої федерації. Товариш Путін з іншими «вельмеповажними» дядьками відвідав Далекий Схід і там вирішували надсерйозне питання: «А чи потрібен Росії Далекий Схід?». Після того, як господар Кремля назвав «придурками» тих, хто має в цьому сумніви, дискусія якось сама по собі припинилась. Путін додав собі кілька «плюсиків» до рейтингу, а схвильований електорат пішов дивитися мирні сни. Проте наскільки вони мирні? Війни наче б то немає, але люди гинуть. Та коли в Росії переймалися через такі «дрібниці»…
«Ніяких «російських спостережних постів» не існує»
Те, що в Сирії регулярно гинуть російські військові, населення РФ вже давно звикло. От і чергова звістка про те, що 4 вересня у районі сирійського населеного пункту Джурин загинули троє офіцерів збройних сил Росії, не викликала ніякого занепокоєння.
Як повідомляє газета «Ведомости» з посиланням на військово-дипломатичні джерела, група з восьми осіб «здійснювала перехід в опорний пункт із метою спостереження за противником без перетину лінії зіткнення». Бійці розділилися на дві частини, але обидві команди по черзі підірвалися на мінах ОЗМ-72. Внаслідок підриву загинуло троє офіцерів ЗС РФ, а ще двоє зазнали важкі поранення.
Натомість у Міноборони Росії традиційно спростували інформацію про загибель росіян у Сирії. «Ніяких «російських спостережних постів» у районі населеного пункту Джурин у зоні деескалації Ідліб не існує. Інформація, поширена одним із російських ЗМІ, про нібито загибель військовослужбовців ЗС Росії не відповідає дійсності», – йдеться у повідомленні. Іншими словами – «их там нет». Крапка.
Вересневий «літакопад»
Поки «іхтамнети» героїчно віддають своє життя за «руский мир» у Сирії, ударними темпами скорочується парк літальних апаратів російської авіації.
Так, 3 вересня, у Ставропольському краї розбився навчальний штурмовик Су-25УБ. Літак вилетів з військового аеродрому в Будьоновську і впав в безлюдній місцевості. Обидва льотчики не встигли катапультуватись і загинули. Наразі розглядаються дві версії катастрофи: помилка пілотів і технічна несправність.
Не встигла комісія зробити попередні висновки щодо аварії Су-25УБ, як на території військової авіаційної бази філії Військового навчально-наукового центру ВПС «Військово-повітряна академія імені професора М. Є. Жуковського і Юрія Гагаріна», що у Саратовській області, розбився військовий вертоліт Мі-8. За повідомленнями російських ЗМІ, під час польоту на борту перебували троє військовослужбовців. Після падіння вертоліт загорівся. Але військовим вдалося врятуватися, всі вижили. У Міноборони РФ повідомили, що вертоліт перекинувся на злітно-посадковій смузі. Можливою причиною події могло стати руйнування однієї зі стійок шасі.
«Ініціативу» колег по скороченню авіаційного парку підтримали російські пілоти-винищувачі. 6 вересня у небі неподалік Липецька зіштовхнулися два винищувача-бомбардувальника Су-34. Пілоти так захопились тренувальним польотом, що втратили візуальний контакт. За повідомленням РЕН ТВ, «ведучий вдарив відомого кінцем крила по кабіні, а при спробі відвернути літаки зіштовхнулися ще раз». Су-34 зазнали серйозні пошкодження, але їх вдалося посадити. Одна з машин в результаті зіткнення залишилися без закінцівки крила разом із апаратурою радіоелектронної протидії, а у другої пошкоджені кабіна, фюзеляж та двигун. Літаки належать центру підготовки авіаперсоналу та військових випробувань МО РФ. Традиційно, російське оборонне відомство не коментує цю подію.
