Чи враховують під час рекрутингу до війська освіту та досвід цивільної роботи за фахом у цивільному житті? Попит на які нові посади в Силах оборони створив стрімкий…
Я спробував розібратись у нюансах щодо постачання води для військових та її використання на терені операції Об’єднаних сил.
Хто винуватий, якщо воду не підвезли вчасно на ВОП?
Почну з питання оперативної доставки продуктів на позиції. Іноді від військових можна чути, що вони заїжджають на взводний опорний пункт, але воду їм доставляють не одразу. Через що доводиться пити те, що залишив на позиції попередній підрозділ. Якщо не помиляюсь, постачальник доставляє харчі та воду на ТПУ (тиловий пункт управління) бригади раз на сім днів. Далі вже тилова служба відповідає за вчасну поставку на склади батальйонів, а вже ті – за переміщення на РОПи і ВОПи. Тож, наскільки швидко розвезуть воду до позицій, далі залежить від військовослужбовців конкретної бригади.
Ще зупинимося на тому, як на позиціях використовується питна вода. Для заходів особистої гігієни (вмивання,чищення зубів тощо), приготування їжі окремо постачається вода в штатних пересувних технічних засобах підвезення води (ЦВ-1,2, ЦВ-4 тощо). А 1,5 літри надаються саме для того, аби влітку військовий міг втамувати спрагу. Якщо ж солдат вирішив вмитися, посистити зуби, приготувати каву, чай на питній воді, то має, відповідно, розраховувати, скільки у нього залишиться, щоб просто попити, коли надворі жарко.
Постачальник крокує за споживачем
Тепер потрібно сказати, що питну воду у військові частини в Україні доставляють чотири постачальники: ТОВ “Військсервіс-Волонтер”ТОВ “ПреміумФінанс Груп”ТОВ “Латориця-Темп”ТОВ “Маяк-Південь”. Причому за кожним регіоном країни закріплений той, хто переміг у тендері. Якщо бригада дислокується, наприклад, у Львові, то воду їй постачає переможець тендеру по західному регіону. І навіть, якщо підрозділ вибуває до району ООС, ця ж компанія і там продовжує забезпечувати бригаду. Діє принцип «постачальник крокує за споживачем».
Йдемо далі. Кожен військовий, який перебуває на сході, неодноразово чув, що з 1 червня до 31 серпня має отримувати три літри питної води щодоби. Все правильно, але це стосується військових частин, що не перейшли на систему харчування за Каталогом. Ті ж підрозділи, які забезпечують за новою системою, стикаються з трішки іншою ситуацією. Наскільки мені відомо, вартість добового продуктового набору коливається на рівні 80 гривень. До них додаються 10% від суми – на питну воду. В нашому випадку це близько 8 гривень. На них і мають закуповувати воду для одного бійця, який служить у частині, де харчування відбувається за новою системою. Комерційна роздрібна ціна однієї півторалітрової пляшки в Україні наразі коливається на рівні до 9 грн. Відповідно, якщо армія на торгах зафіксувала ті ж самі 9 гривень, то 3 літри вже ніяк не купити за 8 гривень. Саме тому іноді солдати нарікають, що, мовляв, у сусідньої бригади з питною водою все гаразд, а в нас по-іншому. Це якраз через те, що не всі підрозділи перейшли на харчування за Каталогом. Знаю, що постачальники своїми силами таки вирішують проблему з браком питної води. Тим більше, що за Каталогом надається, окрім води питної, ще й мінеральна і солодка. Але на торгах на наступний рік цей момент, сподіваюсь, врахують.
Зелена водичка «сіяла зраду»
Ще один момент. Раніше траплялися випадки, коли на позиціях упаковки з пляшками води лишали просто на землі. Якщо ж така вода декілька днів ще побуде на сонці, то з часом починає ледь помітно зеленіти. Наскільки я знаю, таких помилок військові вже не допускають. Хоча раніше через це в Інтернеті могли з`являтись відео, де фіксувався зеленуватий колір води. Такими роликами, звісно, одразу користувались проросійські ресурси, аби «посіяти зраду».
Завершуючи своє мініпояснення, додам, що забезпеченням військ питною водою у нас опікуються: Тил ЗСУ, Головне управління розвитку і супроводження матеріального забезпечення ЗСУ та Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів. У спілкуванні з окремими військовими я почув думку, що «якби ці три структури діяли в одній упряжці, то робота була б набагато ефективнішою».
Я так само залишаюсь відкритим для всіх учасників процесу, пов’язаного із забезпеченням військ питною водою. Готовий до подальшого спілкування і донесення нових цікавих ідей до суспільства.
