З грудня 2018-го Одеський обласний військкомат перейшов на новий формат роботи та переформований в Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ООТЦК та СП). І якщо деяким скептикам здається, що змінилася лише назва установи, то спішимо їх розчарувати – насправді кардинально змінилася сама їхня структура й завдання. Тож, у чому суть цієї реформи і чим територіальні центри суттєво відрізнятимуться від звичних військкоматів?
Рекрутер – він скрізь: від Привозу і вокзалу до міського пляжу
По-перше, головна мета територіальних центрів – створення прозорої системи надання сервісних адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна» щодо соціального і правового захисту військовозобов’язаним, резервістам, ветеранам війни та військової служби, пенсіонерам з-поміж військових ЗСУ і членам їхніх сімей.
– На вході до нас ви бачили приймальню, а також ресепшен. Усі двері в кабінети прозорі – щоб відвідувачі розуміли, хто чим займається. Там працюють посадовці, які допомагають громадянам, що звертаються за консультацією. На відміну від військкомату, терцентр працює не в дні прийому, а з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00. І практично всі питання можна вирішити вже на цьому етапі, – розповідає військовий комісар Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковник Євген Борисов.
Ще одне, так би мовити, ноу-хау Територіального центру комплектування та соціальної підтримки – рекрутингова робота. Створено відповідний відділ, в якому працюють підготовлені інструктори рекрутингу. Вони відшуковують людей, яким доцільно запропонувати вступити на службу за контрактом. Тому інструкторів можна зустріти в найбільш людних місцях: на Привозі, біля залізничного вокзалу, на Дерибасівській, неподалік пляжних зон. До слова, їх легко відрізнити від звичайних військових, адже на відміну від колег, які носять польовий однострій, інструктори одягнені в повсякденну форму нового зразка.
– Відповідно до планового завдання щомісяця з Одещини 180 осіб мають вступити на службу за контрактом. Усього в нашій області 32 територіальних центри, в кожному мінімум 3 інструктори і начальник. Тобто, щодня 100 людей рекламують контрактну службу, оформляють охочих служити, супроводжують за потреби до навчальних закладів, – говорить полковник Євген Борисов. – Звісно, є депресивні райони, де військовозобов’язаних практично не знайдеш, бо вони десь на заробітках, тому і навантаження там менше: 1-2 людини, але є й ті, де в місяць подають на контракт до 15-20 осіб. Наприклад, місто Подільськ.
Нині начальник відділу рекрутингу проходить двотижневе навчання в США, де ознайомиться з тим, як в американській армії практично працює рекрутинг. Щось корисне з цього досвіду можна апробувати на Одещині.
Інший важливий напрямок роботи терцентру комплектування та соціальної підтримки – територіальна оборона. В Одесі лише за останні 2 місяці проведено шість видів зборів.
– Особовий склад територіальної оборони Одещини – це вмотивовані військовозобов’язані чоловіки, які опановують військовий фах, не бояться зброї й уміють дати гідну відсіч ворогу, – розповів командир бригади територіальної оборони Одещини полковник Олег Березовський.
Суттєва перевага їх організації в тому, що кожен резервіст прикріплений до конкретного військового підрозділу. І в разі можливих викликів бригада у визначений термін стане на захист обладміністрації, порту «Южний», дитячих таборів, залізничного вокзалу та інших важливих об’єктів.
Помітно вищого рівня набуло надання соціальної підтримки. З’явилися посади соціологів, які проводять цільові військово-соціологічні дослідження й надають адресну допомогу тим, хто її потребує. Зокрема, особлива увага – на увічненні пам’яті воїнів, які загинули, захищаючи Україну.
– У нашому центрі комплектування триває збір інформації про полеглих військових Одещини, занесених до Книги пам’яті. Її використають для підготовки відеороликів і показу в Залі Пам’яті Міноборони України, – розповідає заступник військового комісара з морально-психологічного забезпечення підполковник Олександр Білевич.
Організовує центр і відпочинок членів сімей загиблих на сході держави звитяжців. Декого відправили відпочивати і за кордон. Такою можливістю скористалися вже 20 сімей. А в квітні шість членів родин загиблих тиждень відпочивали в Туреччині.
