Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
За словами досвідченого авіаційного інженера, заступника командира бригади транспортної авіації з інженерно-авіаційної служби полковника Володимира Крикливого, старший бортовий авіаційний технік-інструктор капітан Павло Пюро – один із найкращих борттехніків у частині. Хто-хто, а він підлеглих знає досконало, адже очолює ІАС бригади, яка 18 серпня відзначає День частини, вже понад 10 років!
Освіти багато не буває
2004 року Павло закінчив Васильківський коледж ВПС та прийшов до бригади на посаду техніка літака Ан-26. Втім, молодий офіцер відчував потребу у більш ґрунтовних знаннях та повнішій освіті, тож невдовзі став слухачем Харківського університету Повітряних Сил.
Здобувши вже вищу освіту, старший лейтенант Пюро певний час опікувався вертольотом Мі-8, ставши його бортовим авіаційним техніком, а згодом повернувся на літак – цього разу вже не наземним техніком, а бортовим. А з 2018 року капітан Павло Пюро – бортовий авіаційний технік-інструктор, він уже не просто обслуговує літак на землі та в повітрі, а й навчає молодих борттехніків, проводить наземні й льотні перевірки, а також дає їм допуски до виконання тих чи інших робіт.
2000 годин у повітрі
За 11 років перебування у льотно-підйомному складі загальний наліт борттехніка Пюро становить близько двох тисяч годин. Зокрема це – понад 50 бойових вильотів та більше пів сотні санітарних рейсів у районі проведення антитерористичної операції. На щастя, за всі ці тисячі годин і польотів значних відмов авіаційної техніки на його літаках не сталося. Хіба що лампочка перегоріла чи блочок якийсь із ладу вийшов. Напевно, чимала в цьому заслуга саме його, бортового авіаційного техніка. Тож недивні й довіра командування, й минулорічне призначення на інструкторську посаду.
Я хмари розжену руками
За роки служби екіпажам, у складі яких перебував бортовий авіаційний технік Пюро, неодноразово доводилося виконувати специфічні й цікаві щодо своєї небуденності завдання. Так, приміром, багатим на подібні рейси був 2012 рік. У червні екіпажі бригади забезпечували перебазування винищувачів і несли бойове чергування на Краматорському аеродромі під час чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». А наприкінці жовтня, у день парламентських виборів, розганяли хмари на Сході та Півдні країни.
– Три наші борти та два літаки з Борисполя тоді літали понад хмарами й скидали на них реагенти – капсули з льодом та хімікатами, – розповідає офіцер. – Це робили задля більшої явки виборців, адже ці регіони почали заливати дощі, і люди не йшли до дільниць. Після нашої ж роботи дощі припинилися, і електорат скористався своїм конституційним правом!
За це авіатори, серед яких і капітан Пюро, були нагороджені – отримали цінні подарунки, наручні годинники від Міністра оборони України.
В гарячому небі Донбасу
У районі проведення антитерористичної операції бортовий авіаційний технік Пюро починав літати на Ан-26 із бортовим номером 39 – в екіпажі Героя України Дмитра Майбороди. У червні-липні пекельного чотирнадцятого року екіпаж виконував десантування вантажів із використанням парашутно-вантажної системи ПГС-500. Підрозділам наземних військ, які вели бої в оточенні, льотчики скидали продовольство, воду та боєприпаси. Зворотними рейсами вивозили до Дніпра та Чугуєва поранених.
– За два дні до трагічної загибелі майорів Майбороди та Шкарбуна я виявив у літаку несправність, – зітхає Павло Анатолійович. – Та й час проведення регламентних робіт якраз наближався, тож я перелетів на 39-му борту додому, в Гавришівку, а льотчики пересіли на інший літак. За два дні його було збито і вони загинули…
Були ракетні пуски по літаку й тоді, коли на борту перебував Павло. Так, якось після приземлення телефонує у бригаду тодішній заступник командувача з авіації – начальник авіації Повітряних Сил, на превеликий жаль, уже покійний льотчик-снайпер генерал-лейтенант Василь Нікіфоров:
– Під час польоту пуски ракет спостерігали?
– Ні, – відповідають льотчики.
Виявляється, під час бойового вильоту по їхньому літаку двічі було здійснено пуски з ПЗРК. Але літак ішов на висоті 6200 метрів – ворог просто їх не дістав.
Стріляли по літаку капітана Пюро й російські винищувачі – чи не ті, які якраз і збили Дмитра Майбороду?.. Коли літак виконував завдання ретранслятора над районом ведення бойових дій, уже перебуваючи в небі над Харківщиною, екіпаж помітив пуск керованої ракети класу «повітря-повітря» та, здійснивши протиракетний маневр, на гранично малій висоті у 30 метрів пішов на аеродром базування Чугуїв. Виявилося, що російський винищувач, порушивши повітряний кордон України, залетів – також на гранично малій висоті, аби не потрапити у зону дії наших засобів ППО, – на українську територію та здійснив пуск ракети по транспортному літаку Повітряних Сил Збройних Сил України. На щастя, не дістав.
Скільки годин на рік літак проводить у повітрі?
Наразі за капітаном Павлом Пюро закріплений літак, який тільки два місяці тому повернувся з капітального ремонту та часткової модернізації на 410-му авіаційному заводі. Там були капітально відремонтовані планер та всі системи літака, а на підприємстві «Мотор Січ» – двигуни. На літальному апараті встановлені новітні аеронавігаційна та радіолокаційна системи. Це – сучасне обладнання як американського, так і вітчизняного виробництва. Обслуговувати такий літак – саме задоволення!
