Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Це п’ятикурсник Андрій Лазецький. Сьогодні він разом із іншими студентами-медиками, які пройшли навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі медицини катастроф та військової медицини Вінницького національного медичного університету, склав Військову присягу на вірність Українському народові. Позаду – два роки лекцій і семінарів, місяць інтенсивних практичних занять із загальновійськової та стройової підготовки, загальної тактики, тактичної медицини, меддопомоги пораненим на догоспітальному етапі тощо. І головне – успішне складання державного іспиту. На Присягу до Андрія прийшли мати та дівчина. Вони пишаються тим, що хлопець закінчив військову кафедру. Сам юнак, попри те, що поки не планує пов’язувати свою долю із військом, вважає навчання на кафедрі неоціненним досвідом, який обов’язково стане в пригоді.
– В Україні триває війна, і я вважаю, що потрібно всім, особливо молодим людям, розумітися у військовій сфері, структурі армії, як вона працює, хто кому підпорядковується і хто що виконує, і за що відповідає. У мене був час подивитися на світ очима армійця.
А ще хлопець зрозумів, для чого потрібна стройова підготовка та всі ці нескінченні крокування.
– Ви знаєте, – додає Андрій, – виявляється, коли треба підлаштовуватися під інших, під один крок, ритм, темп, – це командна робота і це об’єднує. Також я вчився бути підлеглим. В армії цього добре вчать. Але не бачу в тому нічого поганого, адже це усвідомлення свого місця і того, що ти можеш бути на місці командира. Як нам казали, щоб стати хорошим командиром, треба спочатку бути хорошим підлеглим.
Загалом хлопець поставився до навчання на кафедрі, як до великого тренінгу, з якого багато чого можна взяти для життя.
– Я зрозумів, що самодисципліна та постійні тренування, ставлення до життя, як до невеличкої війни із собою, і вміння налагодити гарні стосунки із іншими людьми – це правильний шлях до досягнення будь-якої мети в житті.
Як розповів начальник кафедри Микола Матвійчук, цього року військову кафедру ВНМУ імені М.І.Пирогова закінчили 82 студенти. Усі вони серйозно, як справжні військові, поставилися і до польового вишколу, і до держіспиту. Окремо Микола Васильович закцентував на психологічній та практичній готовності випускників кафедри до надання медичної допомоги в умовах бойових дій.
– Хочу зауважити, – зазначив він, – що всі наші випускники мають базовий рівень знань з військової підготовки. Вони прийшли сюди не просто «відсидітися» впродовж двох років. Ці хлопці і дівчата абсолютно вмотивовані отримати ті знання та навички, які допоможуть їм протистояти сучасним викликам. Можливо, це вплив війни, яка точиться на території нашої держави. Але з упевненістю можу сказати, вони хоч завтра спроможні надавати медичну допомогу в бойових умовах. Крім того, вони підготовлені до цього психологічно.
Уже за рік після здобуття необхідного освітньо-кваліфікаційного рівня студенти-медики отримають військове звання «молодший лейтенант запасу».
