Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Російські диверсанти загрожують усім жителям України
Назва «гібридна» для російсько-української війни в нашому сприйнятті дещо нівелює страшну сутність цього та й будь-якого іншого збройного конфлікту. Проте не можна казати, що мирне життя віддалених від Донбасу районів України захищене від російських диверсантів та відвертих терористів.
У серпні ми повідомляли, що СБУ затримала росіянина, який планував диверсію на аеродромі ЗСУ. І це не поодинокий випадок, коли спеціальні служби держави, військова контррозвідка, антидиверсійні та правоохоронні підрозділи тощо відводять удари від мирних жителів. Наприклад, у грудні 2018 року УНІАН повідомляло, що СБУ припинила діяльність ворожої агентури — бойових груп та мереж інформаторів Росії в 11 областях України. Про напружену ситуацію говорить і такий факт: за минулий рік у державній зраді (стаття 111 Кримінального кодексу України) звинувачені 46 осіб, у шпигунстві (ст. 114 ККУ) — десять.
Але, на жаль, неможливо убезпечитися від усіх терактів підступного ворога. Росіяни не припиняють залякувати населення України словом і ділом, виводять з ладу озброєння і боєприпаси наших Збройних Сил, перешкоджають діяльності волонтерського руху. Зокрема, під час прихованої війни Росії проти України відбулося кілька вибухів, терористичних і диверсійних актів, на території, підконтрольній українській владі. Нагадаємо лише найвідоміші.
2014 рік
У гарячому 2014 році російські диверсанти в Україні ще не надто приховували свою діяльність, тому маємо безліч прикладів: від підтримки місцевих агентів та сепаратистів для дестабілізації ситуації в країні до терактів на піку «русской весни» у квітні-травні. Про це сьогодні можна прочитати навіть у відповідній статті Вікіпедії.
Згадаємо небезпечні силові операції російської агентури.
29 травня (Харківська обл.) — підрив рейкового полотна на залізничному мосту поблизу станції Зелений Колодязь, Чугуївський район.
17 червня (Полтавська обл.) — вибух на ділянці газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород» поряд із селом Ісківці Лохвицького району Полтавської області. На той момент газопроводом транспортувалося близько 80 % російського газу для європейських країн.
9 листопада (Харків) — вибух у кафе на вул. Римарській; постраждало 11 людей. СБУ встановила близько 70 членів терористичного угруповання «Харківські партизани», завербованих, навчених та озброєних спецслужбами Росії.
3 грудня (Одеса) — вибух у крамниці української символіки «Патріот» на вул. Мала Арнаутська.
10 грудня (Одеса) — вибух в офісі «Волонтерської сотні Далії Северин», що опікується постачанням продуктів харчування, ліків та одягу для українських військових.
23 грудня (Одеса) — вибух автомобіля біля штабу активістів «Ради громадської безпеки» на вул. Жуковського, 36.
23 грудня (Донецька обл.) — підрив залізничного мосту через річку Кальчик неподалік селища Мухіне під Маріуполем.
2015 рік
4 січня (Одеса) — вибух у будинку «Координаційного центру допомоги бійцям АТО» на вул. Гімнастичній, 3.
13 січня (Донецька обл.) — провокативний артилерійський обстріл пункту пропуску на автошляху Н20 поблизу міста Волноваха. Загинуло щонайменше 12 пасажирів рейсового автобусу, 18 — поранено. Російські пропагандисти сподівалися на відповідь українських військових, і бойовики окупаційних військ із так званої 5-ї ОМСБр «Оплот» одразу визнали, що обстріл вели саме вони, але після того, як стали відомі масштаби теракту, відмовилися від своїх слів. Слідство встановило підрозділ та керівників обстрілу.
20 січня (Запорізька обл.) підрив залізничного мосту на перегоні Розівка — Комиш-Зоря поблизу с. Кузнецівка; кілька вагонів товарного потягу зійшли з рейок.
21 січня (Луганська обл.) — підрив мосту через Сіверський Донець у Станиці Луганський, єдиної транспортної переправи до районів Луганщини, контрольованих російськими бойовиками.
22 січня (Донецьк) — мінометний обстріл зупинки транспорту «Донецькгірмаш» в Донецьку, відповідальність за який російські бойовики намагалися перекласти на українських військових. Внаслідок артобстрілу загинуло 8 осіб, 13 — зазнали поранень.
24 січня (Донецька обл.) — масовані артилерійські обстріли житлових кварталів Маріуполя з лівобережжя річки Кальміус. Загинуло 29 людей, поранено — 92.
22 лютого (Харків) — вибух на мирному Марші єдності. Загинуло чотири особи, дев’ять поранено.
5 березня (Одеса) — вибух в офісі «Правого сектору» на вулиці Коблевській.
12 березня (Одеса) — вибух в офісі партії «Самопоміч» у бізнес-центрі «Адміральський» на Адміральському проспекті.
22 березня (Одеса) — вибух в офісі громадської волонтерської організації «Парадигма 12» на вулиці Гераневій.
12 червня (Одеса) — два вибухи білбордів з патріотичними закликами: на розі вулиць Велика Арнаутська і Старопортофранківська та на розі Адміральського проспекту і вулиці Краснова.
2 липня (Одеса) — вибух біля кафе «У Ангелових» по вулиці Жуковського, 38, власники якого відзначались активною проукраїнською позицією.
3 серпня (Одеса) — вибух біля штабу місцевої самооборони (колишній військкомат) на вул. Канатній, 35.
22 серпня (Миколаїв) — вибух в офісі волонтерів у будівлі Молодіжного центру на Малій Морській вулиці.
27 вересня (Одеса) — вибух біля дверей управління СБУ. Затримані підривники були завербовані російськими спецслужбами.
30 вересня (Херсон) — вибух біля будівлі представництва президента України в АР Крим.
6 жовтня (Харківська обл.) — підрив цистерни на залізничній станції «Куп’янськ — Вузловий» за допомогою магнітної міни.
7 жовтня (Одеська обл.) — вибух біля військкомату м. Білгород-Дністровський.
2016 рік
20 липня (Київ) — підрив автомобіля на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка; загинув журналіст Павло Шеремет.
2017 рік
23 березня (Харківська обл.) — вибухи і пожежа на складах боєприпасів 65-ї бази зберігання у Балаклії. Загинула місцева жінка, ще чотири особи поранено; пошкоджено понад 260 будівель, у тому числі житлові будинки та школи.
31 березня (Донецька обл.) — мінний підрив автомобіля в Маріуполі. Загинув заступник начальника контррозвідки ГУ СБУ в Донецькій області полковник Олександр Хараберюш.
6 травня (Одеса) — вибух гранати біля будинку волонтерської організації та штабу місцевої самооборони на вул. Канатній, 35.
27 червня (Донецька обл.) — підрив автомобіля зі співробітниками СБУ в с. Іллінівка Костянтинівського району. Загинув співробітник Департаменту контррозвідки полковник Юрій Возний, троє осіб зазнали ушкоджень — два співробітники СБУ та місцевий житель.
27 червня (Київ) — підрив автомобіля на перетині Солом’янської та Олексіївської вулиць; загинув командир 10-ї ОЗСпП ГУР полковник Максим Шаповал.
24 липня (Одеса) — підрив вибухового пристрою в автомобілі на перехресті вулиці Жуковського та Олександрівського проспекту. Підозрювані у здійснені терактів жителі Донецька затримані в жовтні на КПП «Мар’їнка».
24 серпня (Київ) — вибух на вулиці Грушевського під час святкових заходів. Поранені троє людей — родичі та друг Героя України Валерія Чибінєєва, офіцера 79-ї ОДШБр. У жовтні співробітники МВС затримали членів організованого злочинного угруповання «Торпеди», які організували вибух та ще кілька злочинів.
24 серпня (Київ) — вибух біля пам’ятника воїнам АТО на перетині проспекту Леся Курбаса та вул. Корольова.
8 вересня (Київ) — підрив автомобіля на вул. Велика Васильківська. Загинув доброволець Тимур Махаурі, зазнала поранення жінка.
25 жовтня (Київ) — підрив вибухівки, закладеної у мопед біля виходу з приміщення телеканалу «Еспресо ТВ» на вулиці Адама Міцкевича. Загинули охоронець народного депутата Руслан Кушнір та випадковий перехожий Михайло Мормиль; три особи зазнали поранень — народний депутат Ігор Мосійчук, політолог Віталій Бала та випадкова перехожа Надія Тарасенко.
2018 рік
9 жовтня (Чернігівська обл.) — пожежа та вибухи на артилерійських складах 6-го арсеналу в смт Дружба Ічнянського району. Наслідки — втрати 95 % боєприпасів, що зберігалися.
2019 рік
У квітні 2019 року підірвався під час спроби закладки вибухівки російський агент, після чого СБУ затримала кількох членів спеціальної диверсійної групи Росії, які зізналися в підготовці та здійсненні резонансних терактів: вони були направлені військовою розвідкою збройних сил Росії для здійснення політичних убивств, ліквідації офіцерів українських спецслужб. Так, саме вони убили розвідника Максима Шаповала та контррозвідника Олександра Хараберюша.
***
Ми згадали найгучніші випадки терактів російських спецслужб та їхніх агентів на території України, але специфіка контрзаходів часто не дозволяє розкривати ані подробиці події, ані імена злочинців тощо. Багато чого ми дізнаємося лише за кілька місяців, багато чого – не дізнаємося ніколи.
