Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…
Вибух 8 серпня на 45-му Державному центральному морському випробувальному полігоні ВМС РФ продовжив серію аварій, пов’язаних із ракетними двигунами. Після цієї НП, що сталася в районі населеного пункту Ненокса (30 км. від Сєвєродвинська), у Білому морі помітили транспортний танкер «Сріблянка», що свідчить про серйозність аварії. Бо «Сріблянка» – не простий танкер, а спеціалізоване судно, збудоване ще у 1974 році в СРСР для збирання й зберігання радіоактивних відходів.
45-й полігон – випробувальний майданчик балістичних ракет для субмарин. Офіційно «Росатом» зробив заяву, що вибух там стався під час робіт, пов’язаних з інженерно-технічним супроводженням ізотопних джерел живлення на рідинних реактивних двигунах.
Довідка: радіоізотопні джерела живлення – це пристрої, які використовують енергію, що виділяється у процесі радіоактивного розпаду для нагріву теплоносія чи перетворення її в електроенергію. На відміну від атомного реактора, де використовується некерована ланцюгова реакція, радіоізотопне джерело живлення використовує енергію розпаду радіоізотопів. Ці джерела монтують у космічних супутниках, на антарктичних станціях і глибинних апаратах.
Чи справді на полігоні випробували радіоізотопний двигун, залишається тільки здогадуватись.
Внаслідок невдалих випробувань, на вимогу військових, адміністрація морських портів Західної Арктики закрила на місяць для вільного плавання акваторію Двінської затоки Білого моря.
Ймовірно, вибух стався на судні-носію ракет, воно могло затонути. Компоненти ракетного палива потрапили у воду, що може призвести до екологічної катастрофи в регіоні. Місцеве населення миттєво відреагувало на цей краш і розкупило в аптеках Архангельської області всі запаси йоду.
На озброєнні ВМС РФ перебуває ракетний підводний крейсер проєкт 955 «Борей», озброєний 16-ма балістичними ракетами Р-30 (SS-NX-30) «Булава». «Бореї» почали будувати в 1996 році для заміни човнів проєкту 941 «Акула». Для випробувань балістичних ракет якраз пристосований 45-й полігон.
Ця твердопаливна балістична ракета створена для розміщення на субмаринах проєкту 955 «Борей».
У процесі побудови ракети не обійшлось без пригод. 24 березня 2004-го на Воткінському машинобудівному заводі під час випробування двигуна ракети стався вибух.
Не менш важко йшли випробування ракети в морі. Тоді використали модернізований під нові ракети човен «Дмитро Донський» (проєкт 941УМ «Акула»). Випробування почалися в Білому морі 27 вересня 2005 року й тривали до 28 червня 2017-го. Здійснили 26 пусків, з яких росіяни визнали 18 вдалих і 2 частково вдалих. Велика кількість невдалих пусків змусила Юрія Соломонова –генерального конструктора ракети – піти у відставку. Досить цікаве пояснення невдачам дав тодішній віцепрем’єр РФ Сергій Іванов. Причину назвав досить характерну для Росії – «недостатня увага приділяється наземному відпрацюванню виробів». Можливо, вказана Івановим якість російських «виробів» є причиною загибелі 1 липня 2019-го на атомному підводному апараті АС-31 цвіту російських диверсантів?
Постійні аварії й катастрофи свідчать про високу інтенсивність випробувань небезпечної зброї масового ураження у Росії. Хоча Путін постійно стверджує: «Росія нікому не погрожує, Росія «миролюбна держава», в якої немає і не може бути агресивних планів». А в сучасних підручниках для російських школярів зазначається: «Росія завжди воювала тільки у справедливих війнах і оборонялася від нападу»…
Залишається одна історична загадка – як внаслідок «справедливих» війн майже після кожної збільшувалась територія, поки не зросла у десятки разів порівняно з визначально-руським московським князівством. Останнє десятиріччя підтверджує: Росія продовжує фазу територіального приросту, а для цього їй необхідна нова зброя для переконання сусідів у «миролюбних планах Кремля».
Інцидент в Архангельській області, унаслідок якого загинули 5 учених, стався через вибух малогабаритного ядерного реактора. Цей реактор був частиною двигуна об’єкта військового призначення. Така офіційна заява Російського федерального ядерного центру — Всеросійського науково-дослідного інституту експериментальної фізики, пише Цензор.НЕТ.
«П’ятеро вчених-випробувачів РФЯЦ загинули, троє перебувають у стані середньої тяжкості, їхньому життю нічого не загрожує… Ці люди неодноразово брали участь в аналогічних роботах і завжди отримували результат. Ланцюг трагічних випадковостей, невизначеностей… За попереднім аналізом, ми бачили, що вони боролися за те, щоб узяти ситуацію під контроль. Але, на жаль, це не вдалося. Нам не вдалося все передбачити, не вдалося зазирнути так глибоко, щоб отримати результат», — прокоментував директор РФЯЦ-ВНДІЕФ Валентин Костюков.
Представники інституту уточнили, що трагедія сталася в акваторії Білого моря, а не на береговій частині полігону. Дослідження й розробки там проводять у межах наукової програми Саровського ядерного центру.
«Один із напрямків — це створення малогабаритних джерел енергії з використанням радіоактивних подільних матеріалів», — розповів науковий керівник інституту В’ячеслав Соловйов.
За його словами, підготовка до випробовувань тривала близько року. Над якою саме зброєю працювали загиблі вчені, РФЯЦ-ВНДІЕФ не розголошує.
Представники інституту підтвердили інформацію про короткочасний радіоактивний стрибок у місті Сєвєродвінську, розташованому за 30 кілометрів від місця катастрофи.
«Те, що відбулося, це непрогнозований сценарій. У Сєвєродвінську наші люди присутні, експерти проводять вимірювання. Установили прямими вимірами на «Сєвмаші», що радіаційне підвищення фону було подвійним і тривало протягом години. Жодних залишкових радіоактивних забруднень ні наші, ні зовнішні експерти не зареєстрували», — каже заступник директора РФЯЦ Олександр Чернишов.
За свідченнями очевидців, постраждалих від вибуху вчених перевозили в костюмах хімзахисту, двері реанімобілів обгорнули плівкою. Точних даних про кількість постраждалих і загиблих нині немає. За інформацією ЗМІ, до лікарні доставлено щонайменше 12 осіб.
Фото: Укрінформ
@armyinformcomua
На Лиманському напрямку дрони батальйону Signum крізь кущі та дерева наздоганяють і нищать окупантів.
Міністр оборони України Михайло Федоров під час візиту до Вісбадена обговорив координацію постачань відповідно до потреб фронту та розвиток спільних проєктів.
На Південно-Слобожанському напрямку, у Вовчанську, ворог намагається знайти слабкі місця в лінії української оборони.
Командувач Сил логістики ЗСУ генерал‑майор Володимир Карпенко подякував за роботу фахівцям служби пально-мастильних матеріалів ЗСУ.
У ГУР МО України розкрили структуру концерну «калашніков» та інформацію про роботу його підприємств.
Українські кіберфахівці та волонтери провели успішну операцію з виявлення осіб, готових працювати на російські спецслужби для активації терміналів Starlink.
Військовослужбовець
від 44650 до 120100 грн
Миколаїв
Відділ рекрутингу та комплектування Інгульського РТЦК та СП
Навідник 155 окремого батальйону територіальної оборони
від 21000 до 51000 грн
Степанівка, Сумська область
Старший оператор БПЛА (ЗСУ)
від 50000 до 120000 грн
Вся Україна
Батальйон безпілотних систем 154 ОМБр
Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…