Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
На полігоні «Дівички», що на Київщині, завершилися п’ятиденні міжвідомчі навчально-тренувальні збори з фахівцями БпЛА підрозділів спецпризначення суб’єктів боротьби з тероризмом. У заході взяли участь представники всіх силових відомств держави. Мета цих навчань – відпрацювання спільних процедур із управління, а також виявлення технічних і технологічних проблем, що унеможливлюють одночасне застосування різних типів безпілотників.
Антитерористична операція неподалік столиці
– На цих зборах ми показали, що спроможні відповідно до процедур управління НАТО збирати, обробляти і надавати інформацію у стандартизованому вигляді про зони інтересу, визначені замовником. При цьому інформація, яка висвітлюється на екрані монітора, відповідає дійсності з частотою оновлення, наближеною до реального часу, – розповів начальник штабу навчань майор Ярослав Гончар.
Підсумком цього тренінгу, де фахівці БпЛА продемонстрували свої вміння, стала навчальна антитерористична операція. До пункту управління надійшло сповіщення, що певна терористична організація має намір перетнути державний кордон задля знищення атомної електростанції. Для визначення обстановки керівник польотів підняв у небо кілька безпілотників. Далі ситуація весь час змінювалася – постійно надходили нові ввідні. Це для того, аби пункт управління навчився адаптуватися до швидкої зміни ситуації й відображати її на мапі командира.
Також у «Дівичках» перевірили спроможності і самих безпілотників та операторів. Зокрема наскільки якісно вони проводять рекогносцировку-пошук, чи можуть вести спостереження за рухомими і стаціонарними об’єктами, по відомому маршруту, попереджаючи про небезпеку попереду, а також по невідомому, коли колона з кількох машин розділилася.
– Нинішні керівні документи говорять про те, що сили оборони повинні діяти під об’єднаним керівництвом. Тому, виходячи з цього, намагаємося організувати процеси управління, моделюючи різні ситуації. Тепер, наприклад, є ввідна про перетин державного кордону терористичними групами задля знищення об’єкта критичної інфраструктури. Щоб цьому запобігти, створено спільний центр управління для допомоги, передусім прикордонникам, – прокоментував навчання майор Ярослав Гончар. – Але, розуміючи досвід війни, яку ведемо вже шостий рік, цей сценарій може перейти від поліцейської чи прикордонної операції в антитерористичну. А потім взагалі – призвести до війни. Тому цей пункт управління є міжвідомчим. При цьому всі процедури планування і застосування безпілотників ми організовуємо відповідно до стандартів НАТО.
На натовській частоті
Такі збори з фахівцями БпЛА проводять удруге. І про їхню доцільність свідчить результат торішніх, за підсумками яких спільно з фахівцями НАТО написано концепцію сенсорно-інформаційного забезпечення. Цей документ передано керівництву Збройних Сил та інших відомств і впроваджений у повсякденну діяльність.
За словами Ярослава Гончара, нині є кілька досягнень, які вплинули на галузь у цілому. Торік організатори побачили, що водночас неможливо застосовувати певні види техніки, які експлуатують різні відомства. Технологічно вони не могли працювати разом. Один ініціалізувався і злетів, а інший через радіочастотну несумісність не зміг. Це стало певним відкриттям. Після цього під модераторством Головного управління зв’язку разом із представниками, які відповідають за радіочастотний ресурс усіх суб’єктів сил оборони, відбулися кілька нарад. За їхніми підсумками визначено частотний діапазон, що слід надати для безпілотників. Домовилися використовувати ті частоти, які є в країнах НАТО. І це рішення стало для галузі стратегічним. Воно тягне за собою внесення змін у технічні завдання і перемовини з українськими виробниками, зокрема щодо того, яку продукцію вони повинні поставляти у війська.
Організатори зборів чули слова вдячності за минулорічні навчання і від самих учасників. Наприклад, прикордонників. Торік, формуючи екіпажі, вони не врахували чимало аспектів – тактику застосування, питання автономності, забезпечення електроживленням, маскування тощо. Тепер цих проблем у них уже немає.
