Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
2 серпня 642 роки тому «непереможних» росіян наголову розбив татарський царевич Арапша (Араб-шах Музаффар — майбутній хан Золотої Орди).
У 1377 році татари під проводом царевича Арапші почали вторгнення в межі Нижньогородського князівства. Великий князь московський Дмитро Іванович (через три роки за перемогу в Куликовській битві прозваний Донським) зібрав сильне військо для відбиття нападу. Переправившись через річку П’яну, військо під його проводом стало табором на лівому березі.
Довідка: П’яна — річка протяжністю 436 км в європейській частині Росії, протікає Нижегородською областю й на невеликому відтинку — Мордовією. Ліва притока Сури. Спочатку річка називалась Пієн від фінно-угорського слова pien — «малий». Після розбиття росіян її почали називати П’яною.
Побувши трохи з військом, великому князю стало сумно і, забравши з собою частину дружини, він повернувся додому, лишивши командування «непереможними» на молодого княжича. Воїни поводилися вкрай безпечно, ще на марші до табору склали зброю в повозки. Ставши табором, ратники розгулювали в сарафанах. Бояри та воєводи потішались іграми, шліфуючи бойове мистецтво на полюванні. Володимирський, переяславський, муромський, юр’ївський та ярославський полки, беручи приклад з командирів, перестали нести караульну службу та зайнялись своєю улюбленою справою — пияцтвом.
«Кто против нас может быть?», — гуділо п’яне воїнство, просякнуте презирством до ворога. Татари, знаючи цю їхню «сильну» сторону, вдали, що бояться битися.
Арапша, проведений таємними шляхами мордовськими старшинами, 2 серпня розділив військо на п’ять колон і зненацька зусібіч атакував противника. Московити побігли до ріки, хміліючи на ходу. Велику кількість бояр і простих солдат було перебито. Залишки війська разом зі своїм командувачем князем Іваном Дмитровичем, не зумівши переплисти Пієн, потонули. Розгромили їх ущент. Нижегородське князівство лишилося без захисту, чим і скористалися татари. Пограбувавши князівство, Арапша вирішив навідатися у Рязань, яку взяв приступом. Рязанський великий князь Олег Романович утік…
Цей випадок в історії не поодинокий, коли непереборна пристрасть росіян до спиртного призводила до їхніх воєнних поразок…
