Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Автомат Калашникова вихованці молодіжного військово-патріотичного клубу «Ратоборець», що в місті Борисполі на Київщині, розберуть і зберуть за лічені секунди. Крім того, вони володіють основами рукопашного бою, займаються айкідо, таеквон-до, хортингом, стрибають з парашутом. «Ратоборець» відомий перемогами не тільки в регіоні, а й далеко за його межами. Нещодавно клуб відзначив своє 14-річчя.
Нині чимало підлітків вважають армію чимось жахливо-невідомим, бо про неї мало що відають. Проте є й ті, хто бажає служити у війську. Основна мета клубу – показати молоді, що позитивного в армійській службі значно більше. А тим, хто хоче стати військовим – показати наскільки реально крутою є трансформація від хлопчиська до підготовленого воїна-профі.
«Ратоборець» – це не школа рукопашного бою, це клуб, у якому вчать молодь бути патріотами, любити Батьківщину і, за необхідності стати на її захист.
Цифра Понад 150 виходів і практичних занять здійснили ратоборці упродовж чотирнадцяти років.
Основа занять у «Ратоборці» – військово-прикладна справа. Кадрові військові та цивільні інструктори навчають молодь засадам ратної справи. Словом, створюють справжню школу виживання, бо всі заняття наближено до польових умов. Ніякої фальші, все майже по-справжньому.
У витоків
Офіційна дата відкриття клубу – 12 липня 2015-го. Проте його історія розпочалася набагато раніше – із 1998 року.
Через брак в Україні військово-патріотичних і військово-спортивних клубів, кілька друзів військових, небайдужих до подальшої долі підлітків, зібралися й вирішили створити в Борисполі військово-патріотичний клуб. Ідейним організатором і душею організації був Владислав Яцюта, офіцер-десантник, афганець, бойовий командир, кавалер ордена Червоної Зірки й багатьох медалей. На жаль, Владислава Вікторовича вже немає, та шляхетну справу Яцюти продовжують його колеги – голова клубу Олександр Шульга та начальник штабу – Вадим Калошин. За їхніми плечима багаторічний термін служби у Збройних Силах. Увесь свій досвід вони передають вихованцям. Заняття з дітьми проводять професійні інструктори і вихователі. Це – майстер спорту з хортингу Олександр Ясінський, майстер спорту з хортингу ІІ дан таеквон-до Юрій Шерстюк, майстер спорту з хортингу Олександр Гурський і Володимир Наконечний, майстер спорту з хортингу, ІІ дан таеквон-до.
Як оповідає Олександр Шульга, перші роки роботи клубу були нелегкими, але з допомогою батьків, міської влади труднощі вдалося подолати і вийти на гідний рівень. Перші вихованці та викладачі дали назву клубу. Відтоді «ратоборці» неодноразово захищали його честь у змаганнях.
Розвиватися та зростати
За ці роки зі стін «Ратоборця» вийшли сотні розрядників з різних видів спорту, десятки майстрів спорту та кандидатів у майстри спорту, переможців і призерів першостей і чемпіонатів Київської області, України та світу. Серед кращих: Олександр Тишко – чемпіон України, Європи та світу з хортингу, Андрій Журавель та інші.
Та на цьому шляхетна справа клубу не закінчується. Кілька років тому спільно із міською владою клуб спланував і провів з дітьми міста гру «Патріот», яка пізніше вийшла на всеукраїнський рівень. Тепер, згідно із указом Президента України, щороку в країні проводять молодіжні військово-патріотичні ігри «Патріот».
Основа занять у «Ратоборці» – військово-прикладна справа. Кадрові військові й цивільні інструктори навчають молодь засадам ратної справи. Словом, створюють справжню школу виживання, бо всі заняття наближено до польових умов.
Сотні колишніх ратоборців служили і служать у десантно-штурмових військах, закінчили чи нині навчаються у військових вишах, пов’язали або збираються пов’язати життя з армією. На стінах клубу розміщені стенди з фотографіями кращих випускників, серед яких 12 учасників бойових дій на Донбасі.
Автомат, парашут і хортовка
Основні напрями навчання в клубі – тактико-спеціальна і парашутно-десантна, стрілецька підготовка, топографія й орієнтування, рукопашний бій, таеквон-до, айкідо, спас, хортинг. Заняття максимально наближені до польових умов. Окрім бойової майстерності та фізичної витривалості, в юнаків виховують поняття про честь, дисципліну і патріотизм, прищеплюють здоровий спосіб життя. Як говорить голова клубу, «Ратоборець» – це не школа рукопашного бою, це клуб, у якому вчать молодь бути патріотами, любити Батьківщину і, за необхідності стати на її захист.
Вікових обмежень для вступу до клубу немає. Кілька років тому тут відкрито групу для дітей віком 4-6 років – «Котигорошко» – яка є популярною. Черга вступу до неї розписана на кілька місяців наперед.
Хортинг — вид спортивних єдиноборств, створений в Україні. Позиціонується не тільки як бойове мистецтво, а й як система комплексної фізпідготовки, самовдосконалення, морального, духовного й культурного виховання, наближення до українських традицій. Слово «хортинг» походить від назви острова Хортиця, де розташовувалася Запорізька Січ. 21 серпня 2009 року Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту офіційно визнало хортинг видом спорту.
Польові умови
За словами Олександра Шульги, засадниче правило клубу – залізна дисципліна, дотримання субординації, установок і нормативів команди.
– Одягти на себе блакитний берет клубу – річ серйозна, – наголошує голова клубу.
Підлітки до цього йдуть через важкі тренування, загартування сили духу. За рік занять їх допускають до іспиту: тридцятикілометровий рейд у повному екіпіруванні за 12 годин, після такої «прогулянки» – виконання завдання з тактики, потім – смуга перешкод і рукопашний бій.
– Витримав – значить, маєш право носити берет і клубну символіку. Якщо ж ні – готуйся до наступного разу. У клубі близько 30 хлопців успішно склали такі заліки, які проводять раз на рік, – підкреслив Олександр Шульга.
Окрім того, з 16-ти років вихованці клубу проходять парашутно-десантну підготовку з виконанням трьох нормативних стрибків.
Основам тактики, топографії, розвідці, десантній підготовці та вмінню виживати в складних умовах можна навчитися лише під час польових виходів. За словами викладачів, заняття в спортзалі – це лише поетапна підготовка до них. А таких виходів за 14 років організовано понад 150.
За час свого існування військово-патріотичний клуб встиг підготувати чимало молоді. Багато хто не перериває з ним стосунків, продовжує відвідувати заняття – вже як інструктори і помічники. Тут уже сформувалися династії вихованців – родини Максима Кузьменка, Віктора Лупова, Владислава Туратова і Олексія Гайда. Вся історія «Ратоборця», його успіхи й досягнення були б неможливими, якби не допомога батьків вихованців, випускників, підприємців міста та міської адміністрації.
