Американські найсучасніші винищувачі F-35 Lightning II можуть з’явитись на озброєнні українських Повітряних Сил. Про це повідомляє відоме американське Інтернет-видання DefenceOne.
У «підвішеному» стані три десятки літаків
Ця тема, пише видання, виникла після того, як президент Дональд Трамп вирішив покарати Туреччину за покупку в Росії, всупереч протестам Вашингтона, зенітно-ракетної системи С-400. США скасовують багатомільярдну (загальна сума — до 9 млрд доларів) операцію з придбання Туреччиною сотні давно замовлених у корпорації LockheedMartin бойових літаків F-35. Уже нині за океаном є готові, принаймні, чотири новенькі F-35, виготовлені на виконання цього контракту.
DefenceOne зауважує: згадані винищувачі п’ятого покоління, призначені для Туреччини, американці тепер можуть запропонувати іншим закордонним замовникам. До речі, наразі у «підвішеному» стані в LockheedMartin перебуває приблизно три десятки бойових машин.
Крім того, що Анкара не отримає літаки, вона ще й втратить 175 млн доларів, вкладені в розробку F-35. Болючим моментом є і те, що турецькі військові пілоти, які прибули до Сполучених Штатів навчатися на новій техніці, до 31 липня мають повернутися на батьківщину.
Серед країн, які давно мріють про придбання винищувачів такого типу, є Канада, Фінляндія, Швейцарія та Іспанія. Також у ролі покупців, вважає DefenceOne, може виступити Польща і країни Балтії. Проте, зважаючи на ситуацію, яка склалась у протистоянні Росії і США, і аби «якнайсильніше розізлити Путіна», вважають у виданні, є безвідмовна можливість — передати літаки Україні!
Основна причина такого безпрецедентного кроку, за яким Київ може отримати сучасну повітряну техніку, є, передусім, гостра потреба реалізувати вже виготовлені літаки. На думку американських аналітиків, це дозволить мінімізувати збитки для виробників військово-промислового комплексу США.
Пересторога: розсекречення новітніх технологій НАТО
Угода розірвана рішуче й остаточно — вважають аналітики з DefenceOne. Цей випадок має стати прикладом того, чи варто розвивати стосунки з Росією, країною-агресором. Україна з цього може здобути чималу вигоду: оновлення її парку літаків Повітряних Сил.
Новину блискавично підхопили російські ЗМІ. Аналізуючи інформацію, «сусідські» експерти звернули увагу на деякі суперечливі моменти. Наприклад те, що продаж винищувачів F-35 Києву може викликати розсекречення новітніх технологій НАТО. Бо Україна — не член Альянсу. Унаслідок, існує певний ризик потрапляння секретів «до рук противника». Крім того, слід врахувати близьке розташування систем ППО Росії попід кордонами України. А це вже ризики для самих винищувачів, яким у США поки немає заміни.
Розуміючи, що придбання F-35 — справа досить недешева, і в України навряд чи вистачить на неї коштів, DefenceOne вважає, що вихід у Києва є. Можна розрахуватися із США частково за рахунок заокеанського цільового кредиту, частково, в рахунок допомоги від Сполучених Штатів на летальну зброю (Конгрес ухвалив надати у 2019 році 250 млн доларів). А також за рахунок надання американцям у розпорядження військової бази на своїй території, як це зробили кілька країн-партнерів Вашингтона.
Такий розвиток подій цілком вірогідний. Україна має досить високу ймовірність отримати новітнє озброєння. Росіяни розуміють — з цими винищувачами шанси в протистоянні з агресором у нас суттєво зростуть. Тому експерти провели певні розрахунки, і їх результати не надто підбадьорили сусідів.
Інфраструктура для американської бази
Найзручнішим і вдалим місцем розміщення американської військової бази росіяни вважають Очаків. Він розташований на чорноморському узбережжі й усього за півтори сотні кілометрів від анексованого Росією Криму. Крім того, як доказ своїх припущень, росіяни наводять кілька аргументів: «саме там сьогодні 1-й мобільний будівельний батальйон американських ВМС завершує за рахунок військового бюджету США будівництво Оперативного центру ВМС України». Завершити будівництво там збираються до кінця цього року. Його спорудження, вважають росіяни, насправді йде для самих американців, а українські моряки тут буцімто як прикриття: — «Для себе і рідного Пентагону на чужій території — таких прикладів скільки завгодно по всьому світу».
Іншим доказом є те, що неподалік Очакова на аеродромі Кульбакіно теж працювали американські військові будівельники: — «Недавно ще й 133-й будівельний батальйон ВМС США (NavalMobileConstructionBattalion 133) з чогось раптом приступив до масштабної реконструкції злітно-посадкової смуги на військовому аеродромі Кульбакіно під Миколаєвом». Такі факти говорять, на переконання росіян, що Пентагон готує для себе інфраструктуру, аби успішно створити противагу Росії в регіоні.
Такі «аргументи» більше нагадують перекручення фактів, адже тут варто згадати хронологію всіх подій. І злітну смугу в Кульбакіно, і Оперативний центр ВМС американці почали зводити значно раніше, ніж Туреччина придбала в Росії комплекси ППО, що стали причиною розривання контракту про літаки зі США. Тобто, будівництво цих об’єктів призначене для спільних військових навчань, і не має жодного стосунку до намірів передати F-35 Україні.
Росіяни панічно бояться американських «іхтамнєтів»
Гіпотези навіщо американцям насправді озброювати нас такими суперсучасними винищувачами, взагалі не витримують жодної критики. Експерти впевнені: США йдуть свідомо на великі фінансові витрати, адже ці вкладення виправдані у стратегічному сенсі.
Звісно, вважають росіяни, усі ті літаки, які мали йти до Туреччини, нам американці не віддадуть. Тут мова йтиме лише про два-три десятки. І усі ці літаки лише формально належатимуть Україні. Їх переважно пілотуватимуть американські інструктори, а наші виступатимуть лише в ролі курсантів, бо перевчитись їм буде важко («Потому, что переключиться с самолетов третього поколения сразу на машины пятого — необычайно сложно. Поэтому процесс проходит ни шатко, ни валко. Но это мало кого интересует. И прежде всего — американскую сторону»).
Тут сусіди знають, про що пишуть. Бо є чимало прикладів саме такої «братської допомоги», яку надавали колись радянські «інструктори» і «пілоти-інтернаціоналісти» (Іспанія, Єгипет, В’єтнам тощо). Нині теж подібні принципи «іхтамнєтів» успішно реалізує РФ у багатьох неспокійних куточках світу.
Тож росіяни очікують, що і їх «битимуть» їхньою ж зброєю. Тобто, якщо Україна отримає ці надсучасні винищувачі, то реально вони належатимуть не нам, а американцям. І у випадку загрози саме для США, а не для України, їх і застосовуватимуть: — «У момент різкого загострення військово-політичної ситуації з Росією не українські льотчики, а добре навчені американські інструктори займають місця в кабінах F-35. І чекатимуть не з Києва, а від Пентагону команди на зліт».
А вже коли ці винищувачі піднімуться «працювати» по території Росії, то їхні сили ППО можуть, образно кажучи, «смоктати льодяники, як Янукович колись на військовому параді». Ефективно протидіяти американським літакам п’ятого покоління росіянам не вдасться. Просто немає чим. Тому, розуміючи подібний стан справ, «експерти» роблять висновок, і він більше нагадує звичайну паніку: «… бойовий радіус цього літака без дозаправки в повітрі і без підвісних паливних баків — 1080 км. Від аеродрому, припустимо, у Харкові до Москви — 750 км. Загалом 1080 кілометрів — це аж до Нижнього Новгорода. Радіусу F-35 цілком достатньо, щоб долетіти до Саратова, до Череповця, до Санкт-Петербурга, до Волгограда, до Ставрополя. У зоні ураження з українських аеродромів — уся європейська частина Росії. До самого Уралу»…
Влад Волошин
