Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
У столиці Білорусі Тристороння контактна група з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі вкотре провівши зустріч, обговорила три важливі теми: обмін полоненими, запровадження режиму тиші та ремонт мосту у Станиці Луганській. З усіх питань було досягнуто певних домовленостей.
Спецпредставник ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі Мартін Сайдік розповів про досягнуті в Мінську домовленості щодо припинення вогню на Донбасі. Сторони ухвалили Заяву про черговий режим тиші, що почнеться з 00:01 21 липня. У цей день в Україні відбудуться вибори до Верховної Ради, тож розпочнеться так зване виборче перемир’я, яке, як заявив Сайдік, не матиме певного терміну й буде безстроковим.
Це далеко не перша заява про перемир’я на Донбасі. Раніше вже були «хлібні», «шкільні», «різдвяні» тощо перемир’я, які діяли лише певний час, але завжди незмінно порушувалися. Цього разу сторони запевняють, що розробили механізми реалізації перемир’я і контролю за його дотриманням.
Проте в цьому є деякі сумніви, які ґрунтуються на тому, що сторони, які представляють російських бойовиків з окупаційних сил, — несамостійні фігури процесу (як вони прагнуть себе показати), це маріонетки Кремля. Тобто, якщо в українських виборах відбуватиметься щось, що дуже не влаштовуватиме Москву, є висока вірогідність провокацій і припинення нового перемир’я.
Відомо: Росія намагається взяти під контроль українську державу через просування п’ятої колони у наші суспільство та владу. Один зі шлюзів такий: проросійські політичні сили планують на згаданих виборах отримати значне представництво в парламенті. Передвиборчі прогнози, оприлюднені соціологічними службами, наразі Росію відносно влаштовують. Саме тому вона йде на певні домовленості у Мінських переговорах. Якби щось було інакше, маріонетки заблокували б увесь процес. Це однозначно, бо траплялось уже неодноразово.
Проте тепер домовленостей досягнуто. Тобто під час виборів буде тиша. І цей факт теж може зіграти на руку Москві й тим політичним силам, які вона підтримує (насправді це лицемірна маніпулятивна технологія).
Результати, які планують отримати на перегонах до ВРУ проросійські політсили, повторюся, Москву влаштовують. Погодившись на тишу під час волевиявлення в Україні, вона хоче, щоб ці результати легалізували, тому і не вживатиме жодних заходів для зриву виборчого процесу.
За згоди Росії маріонетки підтримали навіть деякі заходи з контролю. Зокрема рішення про перемир’я публічно оголосять представники вищого командування сторін, вживатимуть механізми контролю за дотриманням тиші й дисциплінарні заходи у разі його порушень.
Крім того, цього разу сторони домовилися про відмову від наступальних і розвідувально-диверсійних дій, від будь-якого виду вогню, включно зі снайперським, розміщення важкого озброєння в населених пунктах, передусім на об’єктах цивільної інфраструктури: школах, дитсадках, лікарнях тощо.
Посол ОБСЄ Мартін Сайдік зазначив: це дуже важливі аспекти досягнутих домовленостей. «Згідно з даними Спеціальної моніторингової групи ОБСЄ, останнім часом спостерігається зростання порушень режиму тиші та кількості жертв серед цивільного населення».
Також у Мінську учасники переговорів з врегулювання ситуації на Донбасі домовилися про ремонт мосту в Станиці Луганській, який щодня перетинають близько 13 тисяч осіб.
Згідно з домовленістю, через 10 днів сторони представлять свої проєкти ремонту споруди в Станиці Луганській і почнуть роботи. Українська сторона має відновити зруйнований проліт мосту, а представники «ЛНР» — покриття й огородження. Перед початком ремонту синхронно має розпочатися демонтаж фортифікаційних споруд на мосту. Сторони домовилися не використовувати цей об’єкт з воєнною метою, для диверсійної та політичної діяльності, а виключно в цивільних потребах. Учасники перемовин продовжили дискусії щодо обміну полоненими. Підтверджено місцеперебування 69 наших громадян, яких ми прагнемо звільнити. У закладах української пенітенціарної системи перебуває 208 осіб, яких запитує протилежна сторона. Впродовж найближчих тижнів має пройти підготовка до обміну.
