Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Капітан-лейтенант Сергій Попов, заступник командира дивізіону, випускник Академії ВМС імені П.С. Нахімова. Після анексії Кримського півострова не зрадив українську присягу та продовжив службу на материковій Україні, в Одесі.
Сергій народився у Докучаєвську, що нині зазнав окупації. Коли хлопцеві було 5 років, родина переїхала в село Миколаївка Волноваського району. Там Сергій закінчив школу. Після анексії Криму він перевіз до Одеси всю сім’ю. І всі мали би починати життя спочатку, але капітан-лейтенант Попов потрапив у полон з екіпажами двох українських малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу», які 25 листопада 2018 року переходили з Одеси до Азовського моря.
У полоні Сергій не втрачає сили духу та почуття гумору. Він вже кілька разів при особистому спілкуванні нагадував слідчому ФСБ, що є старшим за рангом, тож росіянин має до моряка відповідно звертатися. Та й взагалі, як жартома каже Сергій, у камері він «відпочиває, бо нарешті не чутно криків командира зранку». Вміння пожартувати вже не вперше рятує Сергія у скруті.
Головне, що, попри всі виклики долі, хлопець лишається незламним.
