Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Андрій Оприско – старший матрос малого броньованого артилерійського катера «Нікополь», один з 24-х наших військовополонених моряків.
Йому 47 років. Нині незаконно перебуває в московській буцегарні в Лефортово. Родом зі Львівщини. Андрій Оприско підписав контракт на службу у Військово-Морських Силах ЗС України ще 2016 року. Але про море мріяв зі шкільної лави.
Цікаву історію розповідають місцеві журналісти зі Львівщини. Його самотня мама живе в селі за 50 кілометрів від обласного центру. Небайдужі люди і місцева влада усіляко підтримують її. Щоб зекономити витрати на оплату комунальних платежів, встановили в будинку індивідуальне опалення та нові металопластикові вікна. Поставили в хату новий телевізор і під’єднали до супутникової антени. Тепер жінка може швидко дізнаватися всю інформацію про свого сина та інших моряків. А до цього вона ходила до сусідів на перегляд новин.
Та попри такі складні життєві обставини, жінка виявила твердість духу і пішла на оригінальний протест у боротьбі за свого сина, якого незаконно утримують у російській в’язниці. Ольга Василівна, колишня вчителька російської мови і літератури, принципово відмовилася писати листа синові російською мовою. Пише рідною – українською. Всі листи моряку в Москву передають через адвоката Маммета Мамбетова.
Мати вірить, що справедливість нарешті відновиться та чекає з нетерпінням на повернення сина додому. Чекають на батька й донька Ольга та син Андрій, які живуть у Києві. Сам Андрій Оприско почувається добре. Налаштований триматися до перемоги і сподівається незабаром повернутися на флотську службу.
