Інформаційне агентство Міністерства оборони України
UA

Руслан Хомчак: «Перше, про що запитали іноземні колеги: чи не звертаємо ми з євроатлантичного курсу?»

5 Липня 2019
Руслан Хомчак: «Перше, про що запитали іноземні колеги: чи не звертаємо ми з євроатлантичного курсу?»

Цьогоріч 21 травня Указом Президента України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака призначено начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України. Під час нещодавньої майже тригодинної бесіди Руслан Борисович розповів про своє бачення змін в Українському війську, рівень безпеки арсеналів, про те, як виконуються завдання Президента після його поїздки на передову, про бажання командувати професійною армією та про те, як відповів Путіну на його маніпулятивну заяву під час світового саміту G20 у Японії.

— Впродовж 5 років мільйони українців свій ранок розпочинають з повідомлень із зони бойових дій. Тож перше моє запитання, як Ви оцінює ситуацію в районі ООС, які бачите загрози і виклики, та як оцінюєте спроможності нашого війська?

— Гібридна війна Росії проти України триває. І це не лише щоденні обстріли наших позицій в районі ООС. Росія далі прагне в будь-який спосіб дестабілізувати ситуацію в Україні, посіяти розбрат у суспільстві, послабити підтримку України з боку європейських партнерів. Очевидно, що Росія не відмовилась від планів повернути Україну у сферу свого впливу. І в методах досягнення цієї мети Кремль себе не обмежує.

«Ми готуємося до різних варіантів розвитку подій з боку Росії…»

Ми аналізуємо ситуацію, зважаємо на розвиток подій, знаємо й про те, що в процесі переозброєння ЗС РФ пріоритет надається Південному та Західному військовим округам, частини яких базуються недалеко від кордону з Україною (за динамікою оновлення штатного ОВТ у цих частинах показники досягають 60-70 відсотків від штатної чисельності. – Ред.). Щодо спроможностей Збройних Сил України, то ми готові захистити територіальну цілісність і незалежність нашої держави. Ми постійно нарощуємо потенціал війська. Збройні Сили готуються до різних варіантів розвитку подій з боку Росії…

—  Як Ви оцінюєте морально-психологічний стан наших вояків у районі бойових дій?

— Збройні Сили України — високопатріотичне військо. Наші солдати вирізняються твердістю духу і я пишаюсь ними. Багато хто з українців вибрав Польщу, Португалію, навіть роботу в Росії… Кордони відкриті, права співгромадян не обмежують навіть під час особливого періоду. Але є українці, які у спеку чи люті морози довгими місяцями, ризикуючи життям захищають в окопах нашу державу.

«Збройні Сили України – високопатріотичне військо. Наші солдати вирізняються твердістю духу і я пишаюсь ними»

Нинішній патріотичний підйом є серйозним стримуючим фактором для ворога. Кремлівські пропагандисти це вміло перекручують на свій лад, лякають росіян українськими націоналістами. Але вони не показують, як у нас проводжають героїв в останню путь, коли міста і села на колінах їм віддають глибоку шану. Бо їхніх солдатів та офіцерів, загиблих на Донбасі, ховають майже потайки…

— Як Ви прокоментуєте той факт, що під час прес-конференції в Японії (де нещодавно збиралися світові лідери G-20) Путін, виправдовуючись перед світовими журналістами за агресивні й неправомірні дії російських силовиків у Керченській протоці, послався на ваші слова. Нібито Ви в одному з інтерв’ю повідомили, що конфлікт спровокувала українська сторона…

— Це була виключно пропагандистсько-маніпулятивна заява. Простіше, брехня. Путін вкотре підтвердив резюме великого маніпулятора. Господар Кремля знову намагався змалювати ситуацію на власну користь, викривляючи дійсність. Це ще одне підтвердження того, що війна триває на всіх фронтах із застосуванням різних методів, зокрема й цинічних маніпуляцій. Таких прикладів введення в оману міжнародної спільноти було чимало за роки російської агресії .

Видатки на розвиток мають становити 50 відсотків військового бюджету

— З огляду на те, що Росія нарощує м’язи на кордоні з Україною, стає очевидним: ми мусимо знайти можливість для прискорення технічного зміцнення війська. У цьому контексті запитання: яким має бути військовий бюджет на 2020 рік зважаючи на потреби армії і зовнішні виклики?

— Агресор завжди буде стриманішим у намірах щодо країни, яка має сильне військо. Тому наше завдання — зміцнювати Збройні Сили України.

«Я дуже критично ставлюся до нинішнього реального стану технічного забезпечення війська. Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, порівняно з 2014-им. Але з огляду на виклики та загрози у нас має бути потужніший щит»

Йдеться не лише про технічне підсилення, а й про навченість військовослужбовців, упровадження стандартів НАТО, забезпечення військовим державою широких соціальних прав. Тобто, це комплекс заходів, реалізація яких потребує щорічного зростання оборонного бюджету. Нині в Генеральному штабі ЗС України вже прораховують фінансову потребу для складання проекту військового бюджету на 2020 рік.

— Наскільки мають зрости видатки на потреби ЗС України у бюджеті наступного року, щоб можна було говорити про реальний прорив у технічному забезпеченні війська?

— Якщо порівнювати нинішній його стан з початком 2014 року, то без перебільшення можна говорити про суттєве покращення технічного забезпечення. Але от у темі постачання новітніх зразків техніки успіхів у нас небагато. Будемо об’єктивними: БМП-1 — давно застаріла машина, а ми далі вкладаємо кошти в їх відновлення і ремонт. Я дуже критично ставлюся до нинішнього реального стану технічного забезпечення війська. Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, порівняно з 2014-им. Але з огляду на виклики та загрози у нас має бути потужніший щит. Зрозуміло: від креслень і до постачань нових зразків вітчизняної техніки може минути багато часу. Тут важливо, щоб фінансування розробок і виробництва ОВТ було стабільним та, підкреслюю, щороку суттєво зростало.

«Агресор завжди буде стриманішим у своїх намірах щодо країни, яка має сильне військо. Тому наше завдання – зміцнювати Збройні Сили України»

Стабільне фінансування потреб війська у попередні роки дозволило запустити виробництва на підприємствах оборонки з новим імпульсом. Як результат — маємо чимало сучасних перспективних розробок на різних стадіях. І важливо в найближчі роки досягнути такого фінансування, щоб у бюджетній пропорції видатки на розвиток війська становили не менше 50 відсотків. (До прикладу, в Держбюджеті 2018-го на потреби війська виділено 86 мільярдів гривень, зокрема, на озброєння й військову техніку — 18,1 мільярдів (21%) — Ред). І лише так можна очікувати на серійний випуск ОВТ для нашого війська. Окреме питання — це оновлення авіаційного парку (найновіші літаки у ПС ЗС України з 1991 року. — Ред.) та корабельного складу. Зважте на той факт, що до 2014 року Збройні Сили фінансували за залишковим принципом.

Контрактник має отримувати не менше 20 тисяч гривень

— Якщо під час розгляду проекту держбюджету на 2020 рік Президент запитає у Вас: скільки має отримувати солдат Української армії, щоб до війська прийшов якісно новий контингент, а на ринку праці військова служба займала провідні позиції, що б Ви відповіли?

— Контрактник має отримувати не менше 20 тисяч гривень. Окремо — надбавка за виконання бойових завдань у районі ООС. Додам, що рівень грошового забезпечення не головний для молоді у виборі військової професії. Багатьох відштовхують від служби проблеми стосунків у військових колективах і неповне забезпечення соціальних прав, зокрема, на отримання власного житла.

— Про які конкретно проблеми у військових колективах йдеться?

— Якщо солдат зі своїм запитом звертається не до командира, а до волонтерів чи представників громадських організацій, то виходить, що певні проблеми солдата поза увагою командирів. А це неправильно. Але це не означає, що така ситуація у всіх бригадах ЗС України.

Також турбує те, чому після виведення підрозділу із району бойових дій у пункт постійної дислокації частина військовослужбовців звільняється, але згодом, перед відправленням бригади в район ООС, знову повертаються на службу… Думаємо, як уникнути таких хвиль звільнень.

«Навіть під час війни у солдата та офіцера має бути відпустка»

Схоже, є проблеми і з побутом, і стосунках з командирами, і з відпустками. Після важких і небезпечних місяців на передовій люди заслуговують на повноцінний відпочинок. Повинен бути затверджений командиром графік відпусток і кожен має знати та планувати, коли зможе відпочити з сім’єю. Солдат і офіцер мають право на відпочинок. Навіть коли в країні війна.

Військо не скорочується. Просто, деякі штати виявилися «роздутими»…

Поділіться першочерговими завданнями, які Ви склали для себе після призначення на посаду начальника Генштабу. З огляду на те, що Ви були Головним інспектором Міноборони, реальний стан справ у війську знаєте добре. І це економить час для запровадження необхідних реформ. Які з них пріоритетні?

— Зміни потрібні майже у всіх сферах життєдіяльності війська. Насамперед, слід перестати прикрашати реальний стан справ.

«Необхідно перестати прикрашати реальний стан справ»

Маємо відмовитись від популізму про добре навчену, мобільну, європейського зразка армію. Не треба жити ілюзіями, а критично ставитись до дійсності. А вона така, що до армії згаданого взірця нам слід пройти непростий шлях. Я поставив перед собою завдання: щодня робити все можливе, щоб рухатися цією дорогою якнайшвидше…

На жаль, черги до війська нині немає. Плинність кадрів чимала. Міркуємо над тим, як виправити ситуацію. Попри те, що укомплектованість армії в цілому становить понад 90 відсотків від визначеної законом кількості, є проблеми з укомплектованістю окремих частин…

— У соцмережах деякі Ваші рішення і плани викликали бурхливе обговорення, є чимало критичних думок. Це своєрідна опозиція окремих осіб до реформ чи нерозуміння того, що ви запланували? Дехто піднімає ґвалт, що Генштаб планує скорочення окремих військових частин. Внесіть ясність, що планується: скорочення, оптимізація чи це надумана проблема?

— Критика моїх заяв про наміри активно реформувати Генштаб, систему управління, забезпечення військами тощо, оцінюю як вплив ворожої пропаганди задля дискредитації нової влади та призначених президентом Зеленським посадовців. Завдання ворога та опонентів  — посіяти недовіру в суспільстві до наших рішень щодо впровадження комплексу реформ. Прикро, що чимало українців, почасти через необізнаність у питаннях розвитку війська, а дехто — з корисливих інтересів, розганяють зраду. Не поспішайте з висновками, не підігравайте ворогу.

Тепер щодо запитання про скорочення… Критиканів хочу запитати: чому в окремих військових частинах значний некомплект при тому, що чисельність війська майже досягає визначеної законом? Підкажу: штати роздули. А як відомо — порожні клітинки, ваканти не воюють. Тому я віддав вказівки про проведення належних розрахунків з впорядкування штатної чисельності Збройних Сил. Зрозуміло, не знижуючи боєздатності і з урахуванням залучення за потреби оперативного резерву до складу цих частин. Як тільки я поставив завдання провести такі розрахунки, наступного дня розпочався ґвалт. Наголошую: військо не скорочується. І кількість бойових частин не зменшиться.

Що здивувало Руслана Хомчака?

— Нещодавно Ви доповідали Президенту про стан справ у Збройних Силах. За повідомленням прес-служби Президента, Володимир Зеленський особливу увагу звернув на управління ЗСУ. І підкреслив: з 2020 року в Україні має розпочатися впровадження стандартів і процедур НАТО в діяльності ЗСУ. Передусім, у підготовці військ. Ця робота, за його словами, не повинна бути імітацією, а реальними кроками реформування відповідно до стандартів Альянсу. З огляду на ці меседжі глави держави виникає запитання: наскільки реально армія в останні роки просунулась у впровадженні таких стандартів? Де досягли реального результату, а де більше імітували?

— Реальні результати впровадження стандартів НАТО ми маємо, зокрема, в системі підготовки інструкторів, підрозділів та штабів. Велика дяка іноземним партнерам за активну допомогу. А ось у системі управління запровадження стандартів Альянсу відбувається не так жваво.

А що чи хто гальмує процес?

— Трансформацію системи притримує частина посадовців, які побоюються змін і не хочуть втрачати повноважень, впливу. Просуваючи реформи, ми дискутуємо, обов’язково звертаємось до іноземного досвіду. Ми самі маємо обрати зі світового досвіду найоптимальніший варіант реформ.

— До речі, як Вас привітали іноземні колеги з призначенням на головну посаду в Збройних Силах?

— Під час перших зустрічей з іноземними партнерами з різних вуст звучало одне і теж запитання: «Ви плануєте змінити курс, звернути з дороги євроатлантичної інтеграції?». Зізнаюсь, мене це здивувало. Відповідь була короткою і ствердною: курс на євроінтеграцію і НАТО не змінюємо!

Із землянок — у комфортні контейнери

Під час перебування на передових позиціях у районі ООС Президент наголосив на необхідності покращення умов перебування підрозділів. Наші вояки вже побачили покращення? Що зроблено і що планується змінити в польовому побуті наших захисників?

— Вже замовлено виготовлення польових мобільних приміщень. За розмірами і формою вони нагадують великий контейнер. У приміщенні обов’язково має бути система кондиціонування й обігріву. Глава держави дав завдання створити максимально комфортні умови нашим воїнам у районі ООС.

— Такі мобільні приміщення встановлять скрізь на передовій?

— Встановлять там, де можна цей блок замаскувати, закопати у землю, «закрити» від ворожої артилерії.

— Після серії сумнозвісних вибухів на арсеналах і базах зберігання боєприпасів у попередні роки, в суспільстві досі відчувається певна стурбованість. Українці мають право знати, які винесені уроки й вжиті заходи запобігання як банальній халатності, так і диверсіям?

— Триває комплекс заходів, щоб запобігти подібним надзвичайним подіям. Із зрозумілих причин не можу докладно розповісти про всі новації, впроваджені на базах і складах.

«Безпека арсеналів – серед основних завдань»

Скажу, що боєприпаси розосереджені по всій території країни. Змінена система охорони, пропускного режиму. Вкладаються чималі кошти в автоматизацію цього процесу, щоб максимально виключити людський фактор. Будують нові бетонні підземні сховища. На реалізацію всього проєкту ще потрібен час. І це завдання — серед основних.

У найближчі роки діятиме нинішня змішана система комплектування війська

— Ви плануєте переконувати Президента і парламентарів ухвалити рішення про професійне військо в Україні?

— Звісно, краще мати повністю контрактну, належно забезпечену армію. Таке військо має вагомі переваги, це підтверджує світовий досвід. Але в тому випадку, коли ефективно працює система підготовки резерву в державі, яка має працювати без збоїв на будь-якому з етапів, починаючи з середньої школи. Прикладів у світі є чимало. Вивчаємо найприйнятніші для нас. Проте ближчим часом ми не відмовимось від нинішньої змішаної системи комплектування війська.

Вів інтерв’ю Дмитро РОМАНЮК

Довідка «АрміяInform»:

ХОМЧАК Руслан Борисович, генерал-лейтенант. Народився 5 червня 1967 року у Львові. До 17 років жив і навчався в смт. Брюховичі, що на Львівщині. Закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, на той час одне з найпрестижніших військових вишів. Перше місце офіцерської служби — Група Радянських військ у Німеччині, пізніше — Білорусія. З січня 1993 року у Збройних Силах України.

Подальша службова біографія: командир батальйону, начальник штабу 7-го механізованого полку (м. Львів), навчався у Національному університеті оборони (закінчив із золотою медаллю), командир механізованого полку (м. Чернівці), командир 72-ї бригади, навчання на оперативно-стратегічному факультеті Національного університету оборони (закінчив із золотою медаллю), заступник начальника штабу, начальник штабу 8-го армійського корпусу (м. Житомир), командир 6-го армійського корпусу (м. Дніпро), командувач військ ОК «Південь» (м. Дніпро), начальник штабу Сухопутних військ, Головний інспектор Міністерства оборони.

Інтерв`ю, Новини