Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
російська війна проти України — це не лише ракетні удари, артилерія та зруйновані міста.
Це й конкретні люди — ті, хто віддає накази, і ті, хто їх виконує. Саме ці люди стають катами цивільного населення на окупованих територіях.
Один із таких — Тімур Бахтійорович Сітдиков, російський військовий, якому українські правоохоронці повідомили про підозру у воєнних злочинах проти мирних жителів Чернігівщини.
Повне досьє на цього нелюда оприлюднила Книга катів українського народу.
Його ім’я зафіксоване в матеріалах слідства. І воно залишиться там назавжди.
Окупант із російської глибинки
За даними Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, підозрюваний — Тімур Бахтійорович Сітдиков, 2001 року народження. Він народився 11 листопада в місті Бузулук Оренбурзької області російської федерації.
На момент широкомасштабного вторгнення служив у 385-й артилерійській бригаді 2-ї загальновійськової армії Центрального військового округу зс рф.
У березні 2022 року підрозділ, у складі якого перебував Сітдиков, контролював село Стара Басань Ніжинського району Чернігівської області.
Саме там російський військовий став безпосереднім учасником злочинів проти цивільного населення.
Затримання за фото в телефоні
26 березня 2022 року близько десятої ранку Сітдиков разом із двома іншими російськими військовими проводив обшук у приватному будинку місцевих жителів.
Під час обшуку вони знайшли старий військовий однострій господаря будинку, який раніше проходив службу у Збройних Силах України. У телефоні також виявили фотографію його батька у формі ЗСУ.
Цього виявилося достатньо.
Обох чоловіків російські військові вивели з подвір’я під конвоєм та замкнули в сусідньому будинку під охороною.
Того ж ранку Сітдиков разом зі спільниками обійшов ще три домогосподарства і затримав щонайменше п’ятьох цивільних жителів.
Жодних доказів, жодних звинувачень — лише підозра окупанта і зброя в його руках.
Допит під дулом автомата
Під час допиту один із затриманих отримав наказ стати на коліна.
Сітдиков приставив автомат до голови чоловіка і почав вимагати інформацію про нібито зв’язки зі Збройними Силами України.
Для цивільної людини це була пряма загроза розстрілу.
Потерпілий не відповів.
Сітдиков відступив, але на цьому знущання не закінчилися. Поки він стояв поруч зі зброєю в руках, його спільники почали бити інших затриманих.
Після побиття людям зв’язали руки пластиковими стяжками і наділи на голови мішки.
Підвал замість камери
Того ж дня всіх затриманих вивезли невідомим транспортом до погреба в одному з населених пунктів.
Там людей утримували дві доби — з 26 до 28 березня.
Вони перебували зі зв’язаними руками та зав’язаними очима. Без нормального харчування. Без доступу до туалету. Без медичної допомоги, попри травми, яких зазнали під час побиття.
Холод, антисанітарія і повна ізоляція. Для окупантів ці люди були просто заручниками.
Друге місце ув’язнення
28 березня полонених перевезли до ще одного місця утримання — приміщення в селі Новий Биків Ніжинського району.
Там їх тримали до 31 березня 2022 року.
Лише після того, як російські війська почали відступати з Чернігівської області, цивільних відпустили.
Жодних пояснень. Жодних вибачень.
Воєнні злочини, які мають імена
Слідство кваліфікує дії Тімура Сітдикова за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України — жорстоке поводження із цивільним населенням та інші порушення законів і звичаїв війни, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Його дії розглядаються як три форми воєнних злочинів:
- катування — психологічне насильство із загрозою вбивством;
- нелюдське поводження — утримання людей зі зв’язаними руками та мішками на головах у нелюдських умовах;
- незаконне позбавлення волі цивільних осіб.
Це пряме порушення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.
Ніхто не загубиться серед тисяч
російська армія намагається розчинити свої злочини в масштабі війни — мовляв, у хаосі бойових дій неможливо знайти винних.
Але для кожного такого злочину є: свідчення, матеріали слідства, імена і прізвища.
Історія Старої Басані — це лише один епізод великої війни. Але для тих, кого били, тримали в підвалах і погрожували розстрілом, це — конкретні дні і конкретні люди.
І один із них — Тімур Сітдиков.
Він може ховатися в росії, продовжувати службу або робити вигляд, що нічого не сталося.
Але воєнні злочини не мають строку давності.
Імена катів залишаються в матеріалах слідства — доти, доки їх не наздожене справедливість.
