Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
російська пропагандистська фабрика брехні вкотре запустила черговий фейк, намагаючись подати терористичний удар по цивільній інфраструктурі як «успішну атаку по військовій цілі».
Цього разу йдеться про нібито «знищення залізничного потягу з особовим складом 17 центру спеціального призначення Військової служби правопорядку» на Харківщині.
Ця інформація повністю не відповідає дійсності. Вона створена свідомо, цинічно й за давно знайомими методичками кремля — видати власні воєнні злочини за «перемоги», а цілеспрямований удар по цивільних — за «ліквідацію українських військових».
Маніпуляція фактами як стратегія російської пропаганди
росія не вперше намагається «відбілити» свої атаки по вокзалах, житлових кварталах, ринках і станціях, прикриваючи їх вигаданими історіями про «військові склади» та «колони ЗСУ».
31 січня 2026 року ситуація повторилася: замість визнання факту чергового удару по цивільній інфраструктурі, який призвів до численних жертв, російські ресурси запустили відразу дві вигадки:
- про «потяг з особовим складом ВСП», який нібито «знищено»;
- про «перекидання підрозділу 17 центру ВСП для запобігання масовому дезертирству в ЗСУ».
Обидва твердження — очевидна брехня, що не має під собою жодних фактів. На додачу, пропагандисти знову повторили абсурдні заяви про «сторазове захоплення Куп’янська», якими російське фейкове керівництво намагається бодай на папері компенсувати провали на фронті.
Що сталося насправді
Під час ворожого удару по залізничному потягу на станції Барвінкове в Харківській області загинули мирні громадяни. Це був цілком цивільний рейс, який не мав жодного стосунку до переміщення військового контингенту.
Серед загиблих був один військовослужбовець 17 центру Військової служби правопорядку — Руслан Надич, який у той момент прямував до району виконання службових завдань.
Пам’ять про воїна
Руслан Надич — боєць, який з 2014 року проходив усі найгарячіші напрямки російсько-української війни. За відвагу та службу Україні був нагороджений «Золотим хрестом».
Цинічний удар по цивільному потягу забрав його життя. Вічна пам’ять нашому захиснику.
Ми помстимося.
рф знову демонструє свою сутність
Використання смерті мирних людей як інструменту пропаганди — це не просто інформаційна війна, а прояв державного тероризму. росія свідомо перекручує реальність, підмінюючи факти фейками, аби:
- приховати власні злочини проти цивільного населення;
- створити ілюзію «успішності» своїх ударів;
- обманути власне суспільство та іноземну аудиторію;
- підірвати довіру до українських офіційних джерел.
Такі інформаційні атаки є продовженням воєнних злочинів, а не окремим явищем.
У час, коли інформаційний простір переповнений ворожими вкидами, надзвичайно важливо опиратися на офіційну, перевірену інформацію.
Не поширюйте фейки та неперевірені «новини», особливо з російських джерел.
Кожен репост неправдивого повідомлення — це допомога пропаганді ворога.
російська федерація продовжує вбивати українських громадян і паралельно намагається перекручувати реальність, подаючи власні злочини як «військові успіхи».
Фейк про «знищення потяга з військовими ВСП» — черговий доказ того, що кремль веде не лише війну ракет, а й війну брехні.
Правда — це також зброя.
І сьогодні вона на нашому боці.
