Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Відкриваєш стрічку у соцмережах — а там «сенсація» від BBC! Мовляв, понад 42% голосів на президентських виборах у Молдові 2024 року нібито відправили покійники. Прикраса — логотип BBC News, підсилення — авторитетне ім’я Bellingcat, і ще бонусом цитата самого Еліота Гіґґінса про нейронні мережі, яким, бачте, суд не довіряє.
Звучить гучно, та от халепа — усе це черговий російський фейк. Ні BBC, ні Bellingcat такої інформації не публікували. І жодних «мертвих виборців» у звітах про молдовські вибори немає.
Гра штучного інтелекту: як це працює
Схема стара, але ефективна. Береться авторитетна організація — у нашому випадку BBC, додається інший авторитетний бренд (Bellingcat), потім ліпиться правдоподібна цитата й натяк на штучний інтелект. Адже хто б сумнівався, що у 2025 році саме нейронні мережі — новий бог, який знає все. Вуаля: фейк готовий, і його вже розносять соцмережами, наче свіжу випічку.
Чому саме Молдова?
Молдова — улюблений майданчик для експериментів кремлівської пропаганди. Новини про «мертвих виборців» — лише одна з багатьох фантазій, що мають спільну мету: зірвати проєвропейський курс країни. Залякування, маніпуляції, фальшиві рейтинги — усе це добре знайомо не тільки молдаванам, а й нам, українцям. Бо там, де демократія йде вперед, дезінформація завжди поруч.
Холодна голова — найкраща зброя
Що робити в таких умовах? Усе просто: не вірити картинкам і «сенсаційним цитатам», якщо вони мають надто ідеальний вигляд, щоб бути правдою. Перевіряти джерела, шукати першоджерела й пам’ятати, що навіть найрозумніший штучний інтелект — це всього лише інструмент. А інструмент у руках пропаганди — небезпечніший за будь-яку зброю.
Іронія долі
Найсмішніше в цій історії — як легко російські пропагандисти приписують західним журналістам і експертам будь-які нісенітниці. Наче BBC ночами не спить, а шукає зомбі-виборців у Молдові! А поки хтось вірить у «42% з того світу», справжня загроза — це поширення фейків. Бо вони — живі. І плодяться без упину.
