Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
9 травня вже скоро. Отже, починається сезон великої брехні.
Щороку на початку травня росія традиційно входить у режим колективного трансу — «велика перемога» над здоровим глуздом, критичним мисленням і правдою. Але у 2025-му масштаби цього дійства на окупованих територіях України б’ють нові рекорди. Пропагандистські гойдалки розгойдані до максимуму: кульмінація побєдобєсія — на підконтрольних рф частинах Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини.
Паради фантомів і фантомні паради
Поки фронт сиплеться, а мобілізовані зникають у степах під ударами ЗСУ, окупаційна влада кидає всі ресурси на організацію святкових «перемог». Вулиці завішані банерами з «дідвоюєвал», дітей зганяють на репетиції шеренг, а вчителів змушують проводити «уроки мужності», де замість фактів — фейкова історія і ностальгія по імперії, яка вже давно перегнила.
Цьогорічний хіт — театралізовані інсценізації «взяття Берліна» з фанерними танками, червоними прапорами та дітьми у військовій формі 1945 року. Це той випадок, коли пропаганда на повну експлуатує дітей, мертвих і міфи.
Грошей нема, але на пропаганду — знайдуться
У прифронтових містах, де не вистачає води, ліків і нормальних умов для життя, окупанти не шкодують ресурсів на «свято». Поки жителі виживають без елементарного, з місцевих бюджетів викачують останнє на феєрверки, сцену, надувні зірки і, звісно, організацію «безсмертного полку» — тепер уже в гібридному форматі: з портретами як загиблих у Другій світовій, так і «героїв СВО».
Інформаційний штурм: фейки, ролики, маразм
По місцевому радіо ллються «новини» про те, що «українські діти мріють відсвяткувати 9 травня під триколором», а «ЗСУ зрізають стрічки з могил». Окупаційні ЗМІ клепають сюжет за сюжетом, прославляючи «ввічливих людей» і обіцяючи, що «от-от і Київ упаде». Бо ж як же святкувати перемогу, якщо перемоги немає? Правильно: треба вигадати її з фанери й парадного маразму.
Діти — головний ресурс брехні
У кожному місті та селищі, підконтрольному окупантам, діти — головна прикраса пропагандистського спектаклю. Їх ставлять у строї, вдягають у радянські мундири, змушують співати про «Катюшу» й «дєнь пабєди», декламувати вірші про сталінські перемоги, яких вони ніколи не бачили. Бо що може бути зручніше, ніж чистий аркуш, куди можна вписати будь-яку брехню?
«Свято» на кістках і піску
Велич і пафос — на фоні зруйнованих шкіл, пустих аптек і повної відсутності перспектив. Окупанти щедро витрачають ресурси на фантомне минуле, бо майбутнього у цій «імперії» просто не існує. Тому 9 травня — останній бастіон міфу про велич, що хитається під кожною українською ракетою.
Парад брехні на марші
Наближення 9 травня для окупантів — не просто дата. Це шанс склеїти тріщини у власній картонній реальності. Та попри всю мішуру, дідівські пісні і фейкові «побєди», правда пробивається крізь будь-який концерт: ЗСУ — поруч, Україна не зламалась, і навіть діти в рясах з піснями про Сталіна не змінять того факту, що імперія валиться. З гучною музикою, портретами мертвих і без шансу на другий сезон.
