Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі телемарафону «Єдині новини» прокоментував збільшення кількості російських військових, які здаються в полон.
— Перш за все в окупантів низький морально-психологічний стан. Більшість із тих, хто навіть добровільно підписував контракт, не хотіли бути на передовій, висловлюючись їхнім жаргоном, планували «пропєтлять». Але коли їх відправляють як гарматне м’ясо під ураження українських Сил оборони, бажання воювати в Україні зникає. Так і з’являються для окупантів «п’ятисоті», відмовники, частина з яких пробує тікати в російський тил, а частина хоче зберегти життя й добровільно звертається в державний проєкт «Хочу жити» або ж на місці приймає рішення здаватися в полон, — пояснює Андрій Юсов. — Ворог про це знає й намагається утримувати своїх військових через жорсткий контроль з боку російських спецслужб. Це відбувається через вилучення телефонів, працю з родинами військових, різноманітні регулярні перевірки особистих пристроїв, гаджетів і просто через фізичний контроль та обмеження пересування. Якщо говорити про польові умови — то це робота загороджувальних загонів. Тобто мова йде про тортури й інші елементи, які російські окупанти використовують проти своїх же військовослужбовців, щоб змусити їх виконувати божевільні накази і йти на вірну смерть або щоб зупинити втечу.
