Для сімей це насамперед можливість поставити болючі запитання, отримати оновлену інформацію та бути почутими. Репортаж — про атмосферу зустрічі, ключові заяви…
Голова Комітету Сейму з національної безпеки і оборони Литви Лаурінас Кащюнас переконаний — українська армія — найсильніша в Європі і тому, для НАТО це саме та сила, яка здатна зупинити агресора рф. Тому, для Литовської Республіки та для всієї Європи важливо, щоб Україна була в Альянсі. Про це він сказав у ексклюзивному інтерв’ю кореспондентці АрміяInform під час саміту лідерів держав та урядів НАТО, що відбувався 11-12 липня у Вільнюсі.
— Для нас це (членство України в НАТО — ред.) принципове питання, адже ми завжди були і є великими друзями і союзниками. Тож тут є певний історичний момент.
Інший момент, якби Україна була в НАТО з такою армією, яку вона наразі має — це найсильніша армія в Європі, то це сила, яка може зупиняти агресора. Для нас це все дуже просто і зрозуміло, — сказав Лаурінас Кащюнас.
Він зазначив, що під час цієї війни він сім разів відвідував Україну і був вражений мужністю українців.
— Я думаю, що ви все довели. путін думав, що здолає вас за 2-3 тижні… Усі його плани розбилися. Ви переписали всі прогнози. Нині всі вже думають, що будемо робити, коли Крим повертатиметься в Україну. Я думаю, що ви показали усім, як повинна діяти мотивована, злагоджена, справжня армія, — сказав Лаурінас Кащюнас.
Він зазначив, що під час навчань, які також нещодавно відбулися в Литві, зокрема масштабні навчання військ НАТО Storm Strike 2023 у Балтійському морі, навчання сухопутних військ «Залізний вовк — 2023-1», тощо українські військові показали себе також дуже професійними, адже вони знають, що таке війна.
— Звісно ж, є певні нюанси. Коли проводиться первинна підготовка військових, ми можемо допомогти. Але якщо ми говоримо про людей, які знають, як воювати з росіянами, і як їм потрібно давати відсіч, то тут уже ваші військові знають краще.
Насправді армії НАТО уже довго не бачили війни. Україна ж навпаки. Ваші солдати знають, що таке війна, багато з них дивилися в очі смерті. І це не порівняти ні з чим. Адже вони не втікали, не піддалися своєму страху чи інстинкту самозбереження. Це багато чого вартує, — підсумував Лаурінас Кащюнас.
