Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
11 липня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо внесення змін до Постанови КМУ від 11 листопада 2022 року № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», яке буде невдовзі оприлюднено.
У даному рішенні підтримана частина пропозицій Міноборони в інтересах зміцнення обороноздатності, а саме — частково відновлено справедливість щодо українських постачальників товарів, робіт та послуг для потреб оборони. На майбутнє український бізнес буде урівняно у правах з іноземним, як цього вимагало оборонне відомство. Це дозволить забезпечити передбачуваність, ритмічність постачання та оплати за контрактами (договорами).
Про це йдеться у матеріалі на офіційному сайті Міністерства оборони України.
Зокрема, Кабінет Міністрів визначив, що у складі вартості (ціни) товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони може бути вказано прибуток (постачальницька винагорода) виконавця.
«Формально захист інтересів українського бізнесу не є обов’язком Міністра оборони. Але лише формально. Тому що стабільна робота українських державних і приватних постачальників зброї, техніки, боєприпасів, предметів речового забезпечення — це прямий інтерес Збройних Сил та інших складових Сил оборони України. Захищаючи український бізнес, ми захищаємо інтереси оборони. Це наш реальний суверенітет, наш запас міцності. Нам потрібно більше української зброї. Тому Міноборони послідовно виступає за те, щоб український бізнес розвивався, збільшував виробничі потужності. Ми спрощуємо адміністративні процедури, створили спеціальний механізм — Акселератор МОУ, щоб швидко проводити розробників ОВТ бюрократичними нетрями. Завдяки цьому ми вже маємо величезну динаміку із виробництва БПЛА, ми вже повністю забезпечуємо армію вітчизняними шоломами, бронежилетами, основними позиціями речового майна. Тому я вважав і вважаю абсурдними та неправомірними вимоги Держаудитслужби фактично поставити інтереси іноземних виробників вище за українських і позбавити український бізнес права на прибуток. У цьому немає логіки, це прямо суперечить інтересам оборони та нормам чинного законодавства», — сказав Міністр оборони Олексій Резніков.
Водночас, з рішення КМУ було вилучено норму, на якій наполягало Міноборони, а саме — чітку вказівку, що такий порядок є чинним весь період дії правового режиму воєнного стану, тобто має застосовуватись з 24 лютого 2022 року. Відповідну норму було розроблено Міноборони на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 30 червня 2022 року. На жаль, цю позицію не підтримано представниками інших відомств у кінцевому рішенні Уряду, тому зберігається колізія.
Однозначно не зняті вимоги Держаудитслужби, які Міноборони вважає неправомірними і оскаржує у судовому порядку, стосовно стягнення коштів, вказаних як прибуток, з українського бізнесу, що співпрацював з сектором оборони та безпеки з початку дії правового режиму воєнного стану.
Це створює умови для порушення стабільної роботи українських виробників та може негативно позначитись на забезпеченні потреб Сил оборони України.
«На жаль, колеги по Уряду, у тому числі ті, чиїм прямим обов’язком є захист української економіки, не підтримали позицію Міноборони в частині, яка стосується відновлення справедливості з початку воєнного стану. Скажімо, у Міноборони є чинні контракти з лідерами українського ОПК, які закінчуються у 2024-25 роках. У нас сотні чинних контрактів з українськими виробниками до кінця цього року. Як з ними бути? Як бути з тими, що вже виконані? Зберігається можливість подвійного трактування норм і тиску на бізнес. Міноборони з таким підходом не погоджується, тому ми продовжимо оскаржувати підхід Держаудитслужби до правозастосування у суді», — зазначив Міністр оборони України Олексій Резніков.
