У Чернігові оголосили вирок місцевому блогеру Григорію з ніком «Звичайний хлопець», який на своєму YouTube-каналі розповідав, як чинити опір співробітникам ТЦК. Про це йдеться у вироку…
Вже понад 6 місяців Міністерство оборони України працює у цілодобовому режимі, щоб забезпечити наших захисників і захисниць необхідним. За цей час було укладено тисячі контрактів, проведено операцій на сотні мільярдів гривень, щоб доставити зброю, боєприпаси, шоломи і бронежилети, сплатити грошове забезпечення та багато іншого.
Про це заявив Міністр оборони України Олексій Резніков у Фейсбуці.
«Ми усі пам’ятаємо ситуацію березня — квітня, коли величезну підтримку надали волонтери, бізнес, звичайні люди. Хтось робив свій внесок грошима, хтось — корисними знаннями чи зв’язками. На жаль, пізніше інколи з’ясовувалося, що окремі люди думали не про Україну та армію, а про свою кишеню. Сьогодні Національна поліція України оприлюднила інформацію про затримання зловмисників, які спробували привласнити гроші, призначені на закупівлю бронежилетів.
Ця історія тягнеться з початку квітня. Навесні вказаних осіб дійсно було уповноважено провести підготовчі перемовини в Туреччині в інтересах Міністерства оборони України. На той момент це була поширена практика, адже треба було діяти дуже швидко. В підсумку було укладено контракт на постачання засобів бронезахисту з однією турецькою компанією на суму понад 16,6 млн євро, яка гарантувала поставки бронежилетів у стислий термін.
В той період Міноборони з метою диверсифікації уклало широкий спектр подібних контрактів з виробниками та постачальниками у різних країнах. Завдяки цьому було організоване системне ритмічне постачання, яке ворог не зміг перервати своїми ракетними обстрілами. Вдалося не тільки закрити потреби у бронежилетах і шоломах для армії, чисельність якої зросла у кілька разів, але й сформувати резерви.
Водночас ще у квітні згадана компанія, яка, до речі, уклала аналогічні контракти і на забезпечення Національної гвардії України, порушила терміни і не виконала свої зобов’язання. На жаль, це реальність — не усі підрядники та постачальники є сумлінними.
Міноборони негайно вжило передбачених законом та контрактами заходів з метою повернення коштів. Згідно з процедурою контракту ми звернулися до Арбітражу Торгово-промислової палати і отримали рішення на користь оборонного відомства. Ми звернулися до суду у Туреччині. Було заарештовано банківські рахунки та активи компанії, що не виконала свої зобов’язання. Ми одразу зв’язалися з нашими партнерами у Міністерстві оборони Туреччини, до процесу також залучені Посольство України в Анкарі та Посольство Туреччини в Києві. Представники Міноборони України двічі їздили до Турецької Республіки, щоб вжити відповідні юридичні заходи для захисту інтересів. Ця робота триває.
Як юрист, я переконаний у непорушності правила презумпції невинуватості. Тому використаю слово не «коли», а «якщо». Так ось, якщо провина зловмисників буде доведена, вони отримають тривалі терміни ув’язнення.
І так буде з кожним, хто намагається скористатися вразливістю України і нажитися на цьому.
Не буду приховувати. Випадки, коли постачальники щось не виконують, порушують терміни, намагаються продати неякісний товар — непоодинокі. Зокрема, фахівці Міноборони, які здійснюють контроль якості, регулярно повертають партії виробів чи виставляють рекламації, змушують постачальників замінювати товари на якісні. Адже все, що придбано за кошти платників податків, знаходиться під суворим контролем. Незважаючи на величезні об’єми. Це — частина нашої повсякденної роботи.
Оскільки мова йде про закупівлю великих партій зброї, інколи дебіторська заборгованість (коли затримується якась поставка) може обраховуватися мільярдами гривень. Це дуже складний і жорсткий ринок, де не завжди можна купити у виробника напряму, забезпечивши прозорість і контроль на усіх етапах. Особливо — якщо ти представляєш країну, де йде війна. На цьому намагаються грати, випробовуючи нас на міцність.
Крім цього, нам відчайдушно на усіх можливих рівнях і усіма засобами протидіє росія — починаючи від ринків сировини і закінчуючи політичним блокуванням готової продукції за сплаченими угодами.
Саме тому Міноборони вибудовує системні механізми, які дозволять зменшити кількість проблемних контрактів до мінімуму. Це стосується і імпорту, і боротьби з монополістами всередині України.
Якась кількість проблемних контрактів все одно буде, тут не треба мати ілюзій. Бо люди різні, обставини різні. Не усе можна передбачити, трапляються форс-мажори.
Але ми робимо все від нас залежне і навіть більше, щоб контрагенти знали: навмисно порушувати зобов’язання перед Міністерством оборони України — це помилка, яка обійдеться дуже дорого, скільки б часу на це не пішло».
