Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Місто Ірпінь. Відділення реабілітації пацієнтів з ампутованими кінцівками Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру. Старший лейтенант Павло Воловик завзято займається на тренажерах, ретельно виконуючи всі настанови медиків. Після осколкового поранення йому ампутували ногу. Недавно Павло став на протез і радо демонструє все, чого досягнув за пів року перебування у відділенні.
Павло Воловик родом із Дніпра. Змалку мріяв про кар’єру військового. Й у 2017 році після закінчення навчання в Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного молодий лейтенант прибув для проходження подальшої служби в окрему механізовану бригаду «Холодний Яр». Незабаром Павло попрямував на Луганщину, щоб стати командиром взводу. За кілька днів після прибуття на позиції взвод зазнав мінометного обстрілу. Це нагадало офіцеру про цінність життя — як власного, так і підлеглих.
У квітні 2020-го на Луганщині під час обходу позицій і перевірки інженерного облаштування командир роти Павло Воловик потрапив під сильний обстріл. Захисник зазнав поранення в ногу, яке призвело до ампутації правої кінцівки…
І от вересень. Ірпінь. Зала ЛФК. 26-річний юнак заповзято займається на тренажерах і виконує вправи, щоб повернути м’язам силу. Найбільше про що мріє Павло — якнайшвидше дочекатися протезування, здобути впевненість у кожному русі й повернутися у стрій.
Листопад. Та сама зала ЛФК. Павло Воловик 4 тижні як встав на протез. Тепер його тренування займає мінімум 1,5 години на день. Починається з ходьби на біговому тренажері, після чого — мінімум 4 кілометри на велотренажері. Потому переходить в іншу залу та продовжує займатися на силових тренажерах, зміцнюючи окремі групи м’язів.
Павло каже, що спершу треба звикнути до цього протеза, бо насправді не все так легко, як може здаватися.
— Коли надів протез, були настільки сильні болі, що на четвертий день хотів узагалі викинути його. На другий тиждень стало легше й усе пішло набагато краще. Нині абсолютно комфортно почуваюся. Можу навіть трохи бігати, як ви бачите.
За словами інструктора з ЛФК Олександра, прискіпливу увагу наразі приділяють правильній ходьбі, витривалості, виробленню нового стереотипу ходьби:
— Має виробитися правильний крок: довжина, перекат, однакове навантаження на обидві кінцівки. Павло підіймається й опускається сходами спеціального тренажера, тренує серцево-судинну систему й витривалість на біговій доріжці. Це допомагає виробити безперервний крок.
Недавно Павло Воловик отримав державну нагороду — медаль «Захиснику Вітчизни». Найбільше про що мріє молодий офіцер — якнайшвидше повернутися до військової служби та занять спортом.
Фото з особистого архіву Павла Воловика
Відео автора
