Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
– Якщо в будь-якій боротьбі в тебе є противник, у стрільбі – ти сам собі противник. Мішень не біжить і в тебе не стріляє. Тут треба справитися з собою, з хвилюванням та емоціями, – на що перше звертав увагу наших військових старший сержант Віталіус Юркойтаіс – інструктор з Вільнюса, який сьогодні тренує українських військовослужбовців на Львівщині.
Наприкінці серпня 25-й навчальний центр ВСП набрав чергову групу курсантів, щоб за сприяння партнерів з країн-членів НАТО провести з нашими військовими правоохоронцями «Курс фахової підготовки сержантського складу». У його програмі, зокрема, курс застосування сили, поліційні операції, дотримання законодавства, мінна безпека, адміністрування, тактична медицина тощо. Одним із предметів навчання є і вогнева підготовка.
Здавалося б, ну що нового можуть навчити наших військовослужбовців литовці (а саме вони проводять курси) у стрільбі з пістолета Макарова, з огляду на те, що більшість контрактників, які беруть у них участь, – учасники бойових дій на Сході країни. Тобто військові, які реально воювали, і зі зброєю, як кажуть, на ти. Виявляється можуть! І тут не тільки є специфіка діяльності військового поліцейського, а й об’єктивний чинник.
За словами начальника центру ВСП підполковника Олега Керницького, у контрактників, які беруть участь у курсі, штатною зброєю є автомат, і навіть незважаючи на те, що вони воювали, більшість не вміє стріляти з пістолета, є й такі, які цього ніколи не робили.
– Скажімо, я у колишньому артилерист, командир гармати однієї з артилерійських бригад. Провоював на Сході близько трьох років. А з пістолета так і не довелося стріляти, – зауважив сержант Ярослав Пилипенко, підтвердивши слова начальника центру.
А тим часом заняття тривали…
– Ще раз нагадую про стійку. Вона має бути паралельна мішені. Ноги майже на ширині плечей і трішки зігнуті в колінах. Тулуб уперед і ледь згорблений, а дві руки, які стискають рукоятку пістолета, витягнуті. Після пострілу можна їх наблизити до грудей і відновити дихання, а під час пострілу витягнути знову так, наче ви робите укол рапірою, – продовжував сержант-інструктор з Литви. – Перша дистанція до мішені – сім метрів.
Відразу згадалися перше навчання і стрільба. Дистанція – 25 метрів. Тіло майже в півоберта до мішені, рука витягнута, створюючи разом перпендикуляр до мішені. Перші постріли, зазвичай, в «молоко».
Литовці ж проводили заняття на трьох дистанціях: 7, 10 і 15 метрів.
– Ми вважаємо саме цю відстань ефективною під час патрулювання в місті, спілкування з особою, яку зупинили, що водночас за небезпеки сприяє швидкому відступу назад. Чому стійка рівна: так правоохоронець закриває собою більше простору для тих, хто позаду. Це можуть бути як колеги, так і цивільне населення. Тому ми здебільшого вчимо стрільбі саме в такий спосіб. Тут ще може бути варіант стрільби з коліна, – розповів старший лейтенант Війська Литовського Пангоніс, який був керівником заняття.
Дистанція до мішені у сім метрів робила влучними постріли майже всіх учасників заняття, включаючи жінок.
– Перший позитивний результат однозначно додає впевненості у собі, і навіть коли ти переходиш на інший рубіж і трохи більшу відстань, тебе вже не лякає сам процес, – зауважила таку психологічну деталь старший солдат Анна Несміянова.
Як розповіли литовські колеги, головною відмінністю від наших занять з вогневої підготовки є те, що вони стріляють без засобів індивідуального захисту, тобто шолома і бронежилета, але обов’язково в навушниках, що під час інтенсивної стрільби повинні захистити та зберегти слух.
– Три основні правила стрільби: не тримати палець на спусковому гачку, коли не збираєшся стріляти; не цілитися і не наводити зброю ні на що і ні на кого, якщо не плануєш стріляти; і загалом поводитися з нею так, ніби вона в тебе заряджена, – акцентував увагу литовський офіцер.
Узагалі того дня кожен український військовослужбовець зробив 40 пострілів із пістолета з різних дистанцій і за різних умов стрільби. За словами литовців, заняття було успішним, адже всі курсанти показали хороший результат і опанували цю особисту зброю ближнього бою.
– Завдяки нашим партнерам з країн-членів НАТО за минулий і цей рік ми підготували більше 450 військовослужбовців за курсом фахової підготовки сержантського складу. І цей процес триває і сьогодні, – зауважив офіцер відділення планування та організації навчального процесу Центру ВСП старший лейтенант Олег Вацлавик.
