Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Про майора медичної служби Тетяну Кукурудзу АрміяInform вперше розповідала навесні цього року. Тоді офіцер керувала медичною службою однієї з десантно-штурмових бригад. Саме під її керівництвом у бойовій частині було організовано пошиття медичних масок для всього особового складу бригади. Адже, як пригадуємо, під час початку пандемії звичайні медичні маски водночас по всій країні стали дефіцитом. Саме тому в частині дівчата-медики організували пошиття цього захисного спорядження з підручних матеріалів, медичної марлі та бинтів.
Бути медиком у бригаді, яка активно веде бойові дії, справа не з легких. І справа навіть не в тому, що разом зі своїми хлопцями доводиться ділити всі «принади» військово-польового побуту: коли жінці немає можливості не те, щоб помитись, але й елементарно переодягнутись. Надзвичайно важко розуміти те, що ти надаєш допомогу людині, яка ще кілька хвилин тому була поруч із тобою, сміялась, будувала плани на майбутнє. Та все це за мить міняється, і треба зупиняти кров, діставати стальні уламки «братерської любові» з тіла бойового побратима, і молитись… щоб військова швидка змогла таки доїхати до шпиталю, попри всі обстріли, і хлопець лишився жити!
Тетяна Юріївна на війні з першої ротації бригади. Ні, вона не ховалась ні за довідки, ні за сімейний стан. Вона просто пішла туди, куди повинна була йти разом зі своїми побратимами. Майже відразу співслужбовці дали їй позивний «Сонечко». І він чітко відповідає натурі цієї чарівної жінки. Попри всю свою життєву моторність та оперативність в роботі, вона вміє завдяки характеру та поведінці зробити так, що навколо стає тепліше і світліше. Навіть у глибоких темних укриттях на лінії фронту, де від ворожих обстрілів переховувались наші десантники.
Нині Тетяну Кукурудзу призначено на нову посаду – заступника начальника ВМКЦ Західного регіону – начальника оперативно-медичного забезпечення. Нову в усіх розуміннях, адже для неї це певний кар’єрний ріст і до цього подібної посади в структурі ВМКЦ просто не існувало. Вона з’явилась завдяки реформам медичного забезпечення нашого війська. Але і на цій абсолютно новій, але відповідальній ділянці боротьби за здоров’я воїнів українського війська, жінка-офіцер працює, реалізуючи десантне гасло Semper Primum, тобто «Завжди перші».
Медичні «опера» новини дізнаються першими. Вони – зв’язкова ланка між військовою лікувальною установою, підпорядкованими підрозділами та бойовими частинами. Саме через них щодня проходить цілий вир життєво необхідної інформації про те, які існують проблеми, потреби в забезпеченні чи запити на лікування. Можна сказати, що завдяки оперативно-медичному забезпеченню формується «зовнішня політика» військово-медичного клінічного центру як важливої складової ланки системи військової охорони здоров’я.
Бути першим завжди важко, адже доводиться пробивати своєю роботою той шлях, по якому за тобою підуть інші люди – твої наступники. Та Тетяна ніколи не боялась і не боїться труднощів. За її словами, життєві випробовування роблять її лише міцнішою та витривалішою.
А ще вона досі марить небом і стрибками з парашутом. І сподівається, що попри всю завантаженість на новій посаді, в неї завжди буде можливість виконати, принаймні, річну програму стрибків. А десантний маруновий берет зайняв своє почесне місце в її новому кабінеті. Як нагадування, що Десантно-штурмові війська України – це справжній гарт, який з тобою назавжди!
