Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Коли у людини щось болить — вона кличе на допомогу лікаря, а коли порушують її права — юриста. Демократичне суспільство будується на дотриманні, як то кажуть, букви закону. І влада в демократичному суспільстві має бути взірцем захисту прав і свобод громадян, держави. Не виняток і оборонна сфера, тим паче на сьомий рік війни. У День юриста АрміяІnform вітає з професійним святом військовослужбовців і правників цієї галузі, а також при цій нагоді трохи відкриє завісу діяльності Департаменту юридичного забезпечення Міноборони.
Свято День юриста в України запроваджено в 1997-му і відзначають його щороку 8 жовтня. Вважається, що в жовтні 1016-го Ярослав Мудрий видав звід законів «Руська правда», що містив норми кримінального, спадкового, торгового та процесуального законодавства. Число «8» взято умовно, через суму цифр 1016 року.
Щоб жоден комар носа не підточив…
— Робота військових юристів дуже цікава та водночас рутинна — від представлення інтересів Міноборони в судах до вивірення кожного слова, кожної літери всіх документів, які розробляють у відомстві, на відповідність міжнародному та національному законодавству. Як кажуть, аби комар носа не підточив! Крім того, ми часто є ініціаторами законодавчих змін в оборонній сфері. Також забезпечуємо юридичний супровід питань проходження військової й державної служби, соціально-правової та гуманітарної політики МОУ, — говорить тимчасовий виконувач обов’язків директора Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України полковник юстиції Кирило Ганкевич. — Робота департаменту триває за напрямами нормотворчої діяльності та законодавства у сфері оборони та юридичного забезпечення фінансово-господарської діяльності. Крім того, наші юристи взаємодіють з органами військової прокуратури, державними казначейською та виконавчою службами.
Аби удосконалювати й розвивати законодавство у царині оборони, в Міністерстві наразі опрацьовують 24 проєкти законів України
Три закони, розробниками яких було МОУ, цього року ухвалила Верховна Рада. Зокрема «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях»; «Про внесення змін до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про національну безпеку України“ щодо набрання чинності положеннями стосовно Головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу ЗС України, видів і окремих родів військ (сил)»; «Про внесення зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“ щодо безперервного забезпечення харчуванням військовослужбовців».
Нині готують для подальшого внесення на розгляд проєкти законів України «Про Військову поліцію», «Про розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель»; «Про управління оборонними ресурсами України», «Про внесення змін до Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“», «Про внесення змін до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ щодо заохочення громадян України до проходження військової служби за контрактом, поліпшення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей», «Про територіальну оборону України» й багато інших.
Часто процеси підготовки й погодження законопроєктів тривають роки. Робота копітка й потребує акумуляції чималих зусиль, щоб норми чинного законодавства в оборонній сфері відповідали потребам українського війська та суспільства в умовах ведення війни.
Коли Міноборони є позивачем…
Упродовж першого півріччя 2020-го юридична служба забезпечила представництво у 1 285 судових справах, в яких Міноборони є позивачем або третьою стороною на боці позивача. Здебільшого це справи, пов’язані з витребуванням нерухомого майна, земель оборони з незаконного володіння; стягненням штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань; відшкодування витрат, пов’язаних з їхнім утриманням у вищих військових навчальних закладах; поверненням незаконно отриманих коштів через скасування судових рішень; визнання недійсним правовстановлювальних документів на земельні ділянки; відшкодування матеріальної шкоди, що завдали військовослужбовці через неналежне виконання службових обов’язків під час проходження військової служби.
Упродовж 2015–2020 років до сфери управління відомства повернено за рішеннями судів понад 35 тисяч гектарів земель оборони.
— Справи щодо захисту майнових інтересів Міноборони, повернення незаконно вилученого нерухомого військового майна, земель оборони віднесені до найактуальніших і перебувають на контролі у керівництва Міноборони, — продовжує Кирило Ганкевич. — Упродовж 2015–2020 років до сфери управління відомства повернено за рішеннями судів понад 35 тисяч гектарів земель оборони. Наприклад, цього року визнано право власності (користування) держави в особі Міністерства оборони на земельну ділянку в селі Тузли Татарбунарського району Одеської області, площею майже 27 гектарів. Крім того, у першому півріччі 2020-го фактично повернено до сфери управління міністерства нерухоме майно у Полтаві, Вінниці й Шепетівці на Хмельниччині. На виконання судових рішень, на рахунки Міноборони протягом останніх п’яти років надійшло 129,4 мільйона гривень. Робота з повернення земель оборони та військового майна триває. Ускладнює її передусім брак чи втрата правовстановлювальних документів та обмеження строками позивної давності.
Соціальний захист — які новації запропоновані
До Департаменту найчастіше звертаються з питаннями проходження військової служби, звільнення, соцзахисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, надання щорічних основних та додаткових відпусток військовим, надання статусу учасника бойових дій.
— Соціальний захист — одне з найактуальніших питань, з якими звертаються військовослужбовці до юристів різних рівнів. Тому у Верховній Раді готують до другого читання проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». Документ розроблений на забезпечення реалізації оборонної реформи, побудови ЗС України на основі базових європейських підходів, а також забезпечення реалізації прав і соцгарантій військовослужбовців, — зазначає Кирило Ганкевич. — Законопроєкт передбачає впорядкування питання надання відпусток військовослужбовцям усіх категорій. Оскільки раніше вносили лише точкові зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що спричинило розбалансування (розбіжності) у питанні, пов’язаному з наданням відпусток військовим.
Проєкт закону передбачає збільшення видів відпусток, які можна використати під час дії особливого періоду: додаткові відпустки на навчання, учасникам бойових дій та особам, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, відпустки як заохочення для військовослужбовців строкової служби.
Якщо законопроєкт проголосують у другому читанні, передбачається закріплення мінімального розміру посадового окладу військовослужбовця на рівні не меншому ніж розмір двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, а мінімального розміру окладу за військовим званням — один розмір такого прожиткового мінімуму, що суттєво вплине на розмір грошового забезпечення.
Зміни до закону уточнюють окремі питання щодо прав військовослужбовців на забезпечення житлом.
Житлові проблеми військовослужбовців та способи їхнього розв’язання
Одним з найактуальніших питань для військовослужбовців та членів їхніх сімей залишається житлове. Попри позитивну динаміку фінансування Урядом видатків Міноборони на будівництво (реконструкцію), придбання житла (у поточному році це близько 1,2 мільярда гривень), кількість сімей військових, що потребують поліпшення житлових умов, залишається значною та становить понад 46 тисяч осіб.
За таких обставин і з огляду на погіршення макропоказників економічного й фінансового стану країни, обумовленого пандемією коронавірусу та світовою рецесією, Департамент юридичного забезпечення спільно із зацікавленими структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ опрацьовує питання забезпечення житлом військовослужбовців та альтернативні шляхи забезпечення житлом. Загалом підготовлено пропозиції та зміни до низки проєктів нормативно-правових актів:
— проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» про внесення змін до ст. 12 щодо залишення на квартирній черзі військових, звільнених у запас чи відставку після закінчення контракту, що пройшов перше читання у Верховній Раді;
— проєкти законів із внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Житловий Кодекс УРСР, якими передбачено можливість надання військовослужбовцям штатно-посадового житла на час проходження військової служби, виплату одноразової грошової допомоги після звільнення в запас та пільгове кредитування військових;
— проєкт Указу Президента України «Про Концепцію забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей», яким передбачено створення до 2030 року фонду службового (штатного-посадового) житла в місцях дислокації військових частин та забезпечення ним військовослужбовців на час проходження служби, виплати грошової компенсації за піднайм (найм) ними житлових приміщень (не забезпечених житлом за місцем проходження військової служби), отримання військовослужбовцями кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного житлового будинку.
Також на виконання протокольного рішення міжвідомчої наради під головуванням Секретаря РНБОУ Міноборони опрацьовує питання внесення змін до чинного законодавства щодо забезпечення військових постійним житлом на умовах пільгового іпотечного кредитування й фінансового лізингу із залученням власних коштів.
Хто такі військові юристи і як ними стати
Щоб залишатися в правовому полі, військовому командуванню перед ухваленням рішень необхідна допомога у виборі способу дій, який би водночас був законним і ефективним. А ще — юрист є порадником для всього особового складу підрозділу не лише у службових питаннях, а й нерідко — в особистих.
Підготовку фахівців у галузі військового законодавства для потреб ЗС України здійснює Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. В освітньо-професійних програмах закладена концепція підготовки професіоналів з поглибленим вивченням не тільки права, а й військової науки. Після закінчення навчального закладу офіцерів-юристів скеровують для подальшого проходження служби у військові частини, установи (організації), зокрема ті, що виконують бойові завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил.
Проте військовим юрисконсультом може стати і цивільна особа, яка має освіту юридичного профілю й буде прийнята на військову службу за контрактом відповідно до норм чинного законодавства.
