У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Хочу, щоб цей матеріал прочитали диванні експерти, які вже п’ятий рік волають про зраду та впевнені, що Луганськ, де «залишилося 100 переляканих бойовиків», можна було звільнити майже без бою.
Хочу, щоб цей матеріал прочитали інші цивільні, які вже 2016 року в мирному Києві у відповідь на мою репліку про 146-денну оборону Луганського аеропорту робили круглі очі й перепитували «А в Луганську є аеропорт?»
Хочу, щоб цей матеріал прочитали й військові, які були безпосередніми учасниками подій, які опишу нижче, – хлопці, про ваш подвиг пам`ятають. Даний матеріал – чергове нагадування про маловідомі події серпня 2014 на Луганському напрямку.
…Як кореспонденту АрміяInform мені пощастило зустрітися із паном Володимиром, який у 2014 році був безпосереднім учасником описуваних подій, офіцером, який має детальні знання про хід бойових операцій у секторі «А».
Поговорили про визволення 17 населених пунктів у червні-липні 2014-го, оточення нашими військами Луганська та про причини, які не дозволили виконати в повному обсязі всі задуми керівництва сектору.
Створення умов для визволення Рубіжного, Сєвєродонецька, Лисичанська
– Протягом червня і першої половини липня 2014 року штаб сектору «А» наявними силами і засобами провів низку операцій зі звільнення Луганської області від незаконних збройних формувань та встановлення конституційного ладу в 17 населених пунктах, – розповідає офіцер.
За його словами, українські підрозділи взяли під контроль Щастя, Веселу Гору, Райгородку, Гречишкіне, Безгинове, Гєєвку, Бахмутівку, Обозне, Христове, Панькове, Трьохізбенку, Муратове, Смолянинове, Новоохтирку, Оріхово-Донецьке, Капітанове, Боброве, Кряківку й забезпечили охорону та оборону Луганського аеропорту.
У визволенні перерахованих міст і сіл в різні періоди брали участь підрозділи 80-ї, 128-ї, 30-ї, 51-ї та 1-ї танкової бригад ЗСУ, добровольчого батальйону «Айдар» і зведеного загону МВС.
Завдяки цим операціям було збільшено контрольовану територію Луганської області на 30-50 км по всій лінії зіткнення, створено умови для звільнення Рубіжного, Сєвєродонецька, Лисичанська та блокування Луганська.
«Всі спроби прорвати оборону наших підрозділів були відбиті»
– Командування сектору ухвалило рішення про створення коридору безпеки та організацію заходів зі всебічного забезпечення наших підрозділів у Луганському аеропорту з одночасним оточенням Луганська. Згідно з планом операції підрозділи сектору поступово просувались для створення зовнішнього та внутрішнього кілець навколо міста. 18 липня підрозділи 128-ї бригади Збройних Сил України взяли під контроль трасу Луганськ – Алчевськ і оточили обласний центр із заходу, – згадує Володимир.
Як він зазначає, 20 липня зведений загін сектору – а це військовослужбовці 80-ї, 51-ї та 1-ї танкової бригади ЗСУ разом із підрозділами батальйону «Айдар» – з ходу заволоділи населеним пунктом Георгіївка та забезпечили проходження конвою з боєприпасами, продовольством, водою до наших підрозділів у Луганському аеропорту.
Підрозділи 80-ї бригади зайняли оборону в Георгіївці, перекрили шлях сполучення Луганська з Антрацитом і Красним Лучем та спільно з підрозділами 128-ї, 30-ї бригад ЗСУ створили суцільний контрольований шлях сполучення до аеропорту.
– Бої за Георгіївку продовжувались протягом тижня. Противник намагався розблокувати фронтальний шлях сполучень з незаконними збройними формуваннями в районах Свердловська, Красного Луча та Антрацита. Але всі спроби прорвати оборону наших підрозділів були відбиті.
«Майже увійшли до Луганська…»
Володимир розповідає, що 23 липня на правому фланзі сектору підрозділи 51-ї та 24-ї бригад ЗСУ взяли участь у визволенні Сєвєродонецька та Лисичанська.
Штаб сектору «А» з метою повного блокування Луганська і дезорганізації керівництва так званої «ЛНР» спланував заходи з розширення кільця оточення на південній околиці шляхом взяття під контроль Лутугіного та Успенки і подальшого оточення обласного центру зі східної околиці та блокування шляху Луганськ – Краснодон. Був створений штурмовий загін, до складу якого увійшли найбільш боєздатні підрозділи зі складу 51-ї бригади ЗСУ, батальйону «Айдар», а також танки 1-ї бригади.
26-27 липня цей загін визволив Лутугіне та Успенку.
3-го серпня командування сектору провело операцію зі взяття під контроль населеного пункту Червоний Яр – це передмістя Луганська з північно-східного напрямку. Штурмовий загін майже увійшов до Луганська.
8-9 серпня штаб сектору із залученням підрозділів 80-ї бригади ЗСУ провів операцію щодо взяття під контроль Круглика, Червоної Поляни та Христофорівки. Тоді ж своєчасно було передано визначені підрозділи 2-ї батальйонно-тактичної групи 30-ї бригади до складу цієї бригади в районі Красного Луча.
Захоплення рубежу Хрящувате – Новосвітлівка
– Для завершення оточення Луганська і повного блокування дорожніх шляхів до обласного центру в середині серпня штаб сектору спланував операцію зі звільнення Хрящуватого, Новоствітлівки та Станиці Луганської. Замислом передбачалось провести операцію у два етапи. Перший – протягом двох діб, другий – за 3 доби, – розповідає офіцер.
Як він стверджує, протягом першого етапу планувалось силами 24-ї, 80-ї бригад ЗСУ у взаємодії з підрозділами батальйону «Айдар», здійснити висування в напрямку Георгіївка – Луганський аеропорт – Новоствітлівка та до кінця доби захопити рубіж Хрящувате – Новосвітлівка – з подальшим його утриманням та встановленням блокпостів (опорних пунктів).
Одночасно планувалось перемістити блокпости 13 батальйону тероборони зі Станиці Луганської на рубіж по річці Сіверський Донець, виставити блокпости та спостережні пости в районах населених пунктів: Хороше, Зимогір`я, Родакове, Суходіл. Тим самим створити умови для розширення коридору безпеки навколо маршруту переміщення колон з матеріально-технічними засобами до Луганського аеропорту.
Завдання першого етапу підрозділи сектору виконали у визначені терміни.
«Є інформація, що в цьому бою загинуло до 70 псковських десантників»
– Під час другого етапу планувалось, використовуючи рубіж Хрящувате – Новосвітлівка, який захопили штурмові загони 24-ї бригади ЗСУ, батальйону «Айдар», та просуваючись в напрямку Новосвітлівка – Станиця Луганська, зайняти два ротно-опорні пункти. Все це з одночасним знищенням підрозділів противника на північно-східній околиці Луганська та взяттям під контроль мостів через річку Сіверський Донець. І в такий спосіб забезпечити повне оточення обласного центру, – зазначає співрозмовник.
За його словами, жорсткі бої з утримання Хрящуватого та Новосвітлівки виснажили штурмові підрозділи 24-ї, 80-ї бригад ЗСУ та батальйону «Айдар». Щільний вогонь противника не дозволяв провести заміну підрозділів. Відсутність резервів як в секторі, так і в штабі АТО, не дозволила своєчасно наростити зусилля і в повному обсязі виконати завдання другого етапу.
Частково Луганськ було оточено за рахунок просування блокпостів 13-го батальйону тероборони на рубіж по річці Сіверський Донець і веденню турбуючого вогню по мосту в районі Миколаївки. Наприкінці першого етапу операції всі шляхи в напрямку Луганська зайняли підрозділи сектору «А», а один шлях був під постійним вогневим впливом. Це дозволило повністю припинити надходження матеріальних запасів у Луганськ.
Противник відчув зрив у постачанні зброї, боєприпасів, матеріально-технічних засобів. І 20 серпня перейшов у наступ у районі Георгіївки, застосувавши підрозділи повітряно-десантних військ РФ. Стійким утриманням займаних позицій і опорних пунктів підрозділи 24-ї та 80-ї бригад ЗСУ не допустили просування ворога. Використовуючи результати ударів і вогню ракетних військ та артилерії сектору, завдають йому значних втрат та змусили відмовитись від наступальних дій і відійти до Луганська.
– Під час бою було підбито два російські танки Т-72, захоплено дві БМД-2, робочу карту, документи, засоби зв’язку 1-ї парашутно-десантної роти 1-го парашутно-десантного батальйону 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії з російського міста Псков. Є інформація, що в цьому бою у противника загинуло за різними оцінками від 30 до 70 військовослужбовців. Батальйон росіян був деморалізований та виведений на територію Росії для відновлення боєздатності, – продовжує Володимир.
Як він каже, оперативна обстановка в секторі «А» протягом останньої декади серпня була напруженою. Противник активно здійснював артилерійські обстріли з РСЗВ БМ-21 «Град», мінометів, артилерійських систем по наших позиціях. Лише в другій половині серпня було здійснено 218 обстрілів.
Згідно з отриманими розвідувальними даними, свідченнями полонених військовослужбовців Російської Федерації, поблизу Луганська в цей період були зосереджені та вели активні бойової дії до 4-х батальйонно-тактичних груп, двох танкових рот зі складу військових частин збройних сил РФ.
– Всю отриману під час цих боїв інформацію дієво використали для вогневого ураження противника. Захоплені документи, техніка російських десантників були оперативно передані в штаб АТО. Як її використовували далі, чи доповідали про даний факт вищому керівництву держави, інформації в мене немає, – зазначає співрозмовник.
У період з 31-го серпня до 3-го вересня підрозділи сектору «А» після жорстких боїв у плановому порядку здійснили послідовний відхід з Хрящуватого, Новосвітлівки, Луганського аеропорту, Лутугіного, Георгіївки на рубіж оборони по берегу річки Сіверський Донець.
8 визволених міст
– Під час заходів, які ретельно спланували та провели підрозділи сектору «А», вдалося встановити та утримати контроль над значною територією Луганської області. Це 17 тисяч квадратних кілометрів. Ми звільнили 8 великих міст – Рубіжне, Кремінна, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Новоайдар, Щастя, Станиця Луганська, Біловодськ. Протягом червня-серпня утримували під контролем 10 великих населених пунктів – Металіст, Родакове, Лутугіне, Георгіївка, Круглик, Успенка, Новоствітлівка, Хрящувате, Сабівка, Весела Тарасівка та Луганський аеропорт, які залишили лише через наступ регулярних частин російської армії, – додав офіцер.
