ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Поради НАТО: як виявляти дезінформацію та протидіяти фейкам

Важливі новини
Прочитаєте за: 4 хв. 1 Жовтня 2020, 13:29

Поширення чуток та неправдивої інформації на широкий загал у сучасному світі стало не лише буденністю, а й загрозливою реальністю, яка може заподіяти серйозну шкоду різним суспільним сферам, економіці, безпеці та обороні. Російська Федерація активно розвиває спроможності в цьому напрямку й у Європі вже неодноразово заявляли, що Кремль займається маніпуляціями, диверсіями й проводить різні операції в інформаційній площині, щоб дестабілізувати ситуацію в ЄС та США.

На офіційному сайті НАТО відзначається, що в ході недавнього опитування у 25 країнах вісімдесят шість відсотків громадян підтверджували факт сприйняття неправдивих новин. Серед них майже дев’ять з десяти повідомили: спочатку вважали, що новина справжня. За роки виявлення, аналізу та протидії дезінформації Альянс виробив основні поради, які можуть допомогти громадянам краще визначати та протидіяти таким маніпуляціям.

П’ять порад щодо виявлення дезінформації та зупинки її поширення

  1. Перевірте джерело. Подивіться на джерело інформації — хто її опублікував та поділився? Сайт, на якому чітко не вказана редакційна відповідальність, не заслуговує на довіру. У соціальних мережах перевірте дескриптор облікового запису чи ім’я користувача — якщо в ньому багато послідовних букв та цифр, то це може бути бот. Якщо бачите, як неперевірений акаунт розміщує повідомлення сотні разів на день, то це тривожний сигнал. Ви можете спробувати один з безкоштовних детекторів ботів та онлайн-інструментів, як-от NewsGuard. Вони позначають та оцінюють сайти дезінформації.
  2. Перевірте тон. Дезінформація часто призначена для того, щоб викликати емоційну реакцію. Будьте обережні щодо вмісту повідомлень, які використовують емоційну мову для сильної реакції. Страх і гнів є головними рушіями, які дозволяють процвітати дезінформації.
  3. Перевірте історію. Реальні новини зазвичай висвітлює не одне джерело. Якщо основні ЗМІ не підхоплюють цю новину (історію, факт), є велика ймовірність, що вона не може бути підтверджена. Провівши пошук, ви можете з’ясувати, що незалежна перевірка фактів уже розвінчала фейк. Сайти для фактчекінгу, як-от BBC Reality Check і AFP Fact Check, дають змогу перевірити точність повідомлень.
  4. Перевірте зображення. Чи показує зображення те, що воно має заявляти? Такі платформи, як Google, TinEye та Bing дозволяють здійснити зворотний пошук зображень, щоб побачити, де зображення з’являється в Інтернеті, і знайти подібні «картинки». Інструменти та програми, зокрема SurfSafe та Serelay, теж можуть допомогти визначити, чи було зображення підробленим.
  5. Перевірте свої упередження. Дослідження показують, що люди набагато рідше виявляють дезінформацію, якщо вона відповідає їхнім власним переконанням чи уподобанням. Подумайте, чи ділитеся ви вмістом повідомлення, бо знаєте, що це правда, чи просто тому, що з ним погоджуєтеся.

П’ять порад з протидії дезінформації та фейкам

  1. Проактивні комунікації. Коли йдеться про протидію дезінформації чи фейкам, то дослідження показують, що для авторитетних осіб ефективніше подавати точні факти на ранніх та звичних термінах, а не намагатися спростувати кожну дезінформацію після факту. Спробуйте виявити та усунути прогалини в знаннях, щоб зменшити сприйнятливість аудиторії до дезінформації.
  2. Попереднє розміщення. Якщо людей поінформують про помилкові міркування, виявлені в повідомленні, то вони можуть мати для них менший ефект. У цьому ключі компанії соціальних медіа почали розміщувати попереджувальні ярлики про дезінформацію поряд із вмістом у стрічках новин.
  3. Позначайте загальні джерела дезінформації. Визначте та позначте загальні джерела дезінформації, як-от певні вебсайти чи авторів. Це ускладнює успіх таких джерел у просуванні нових дезінформаційних повідомлень чи фейків.
  4. Повідомляйте та протидійте дезінформації на платформі, де вона поширюється. Facebook, Google і Twitter мають власні системи, що дозволяють читачам повідомляти про неправдиву інформацію. Важливо повідомляти й розвінчувати дезінформацію на платформі (платформах), де її спочатку поширили. Так можна краще охопити аудиторію, яку дезінформували.
  5. Виберіть свої бої. Щоб уникнути спростування тисяч, якщо не мільйонів фрагментів дезінформації, важливо визначити пріоритети. Оцініть значущість дезінформації перед її розкриттям. Наприклад, якщо брехливе повідомлення не набуло популярності, то його розвінчання може призвести до підняття авторитету або більшого поширення фейку. Деякі експерти стверджують, що краще зачекати, доки частина дезінформації не досягне десятивідсоткового рівня поширення серед громадськості, перш ніж її розвінчати.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Згорів при штурмі: ворожий танк не доїхав до наших позицій

Пілоти FPV-дронів 429-ї бригади безпілотних систем «Ахіллес» уразили російський танк.

Окупант влаштував засідку на дрон: вибух поховав зухвальця  
Окупант влаштував засідку на дрон: вибух поховав зухвальця  

Пілоти 1-го батальйону безпілотних систем «Хижаки висот» 59-ї штурмової бригади безпілотних системи імені Якова Гандзюка провели дронами зачистку.

Воював проти України — отримав 15 років: суд виніс вирок зраднику з Донеччини
Воював проти України — отримав 15 років: суд виніс вирок зраднику з Донеччини

Український суд засудив до 15 років ув’язнення бойовика, який перейшов на бік ворога і воював проти Сил оборони.

Фаєр-шоу посеред поля: джип окупантів не доїхав до свого «Орлана»
Фаєр-шоу посеред поля: джип окупантів не доїхав до свого «Орлана»

Окупанти намагалися забрати свій безпілотник із поля, але потрапили під удар українського дрона.

Дрон загнав у полон: окупант довго намагався втекти, але марно
Дрон загнав у полон: окупант довго намагався втекти, але марно

Пілот 425-го штурмового полку «Скеля» змогли помітити і захопити російського піхотинця, що ховався у посадці.

Приїхала шпигувати за українським командиром: в Одесі затримали уродженку росії
Приїхала шпигувати за українським командиром: в Одесі затримали уродженку росії

Прокурори скерували до суду справу стосовно 50-річної жінки, яка встановила GPS-трекер під авто військового.

ВАКАНСІЇ
Фельдшер 155 окремий батальйон територіальної оборони

від 21000 до 51000 грн

Степанівка, Сумська область

Оператор БПЛА, військовослужбовець

від 20000 до 120000 грн

Харків

229 окремий батальйон 127 ОБр Сил ТрО

Військовослужбовець на службу за контрактом від 21 до 45 років

від 20000 до 120000 грн

Київ

Святошинський РТЦК та СП

Водій, військовослужбовець

від 20500 до 50500 грн

Кропивницький

Військова частина А4607

Радіотелефоніст (служба за контрактом у ЗСУ)

від 50000 до 150000 грн

Кривий Ріг

Криворізький РТЦК та СП

Оператор FPV-дронів (ЗСУ)

від 20100 до 120100 грн

Слов'янськ

Старобільський РТЦК та СП

--- ---