Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного тривають українсько-американські навчання «Rapid Trident 2020».
Під час циклу підготовчих практичних тренінгів українські нацгвардійці, що разом з іншими українськими силовиками входять до зведеного підрозділу створеного у рамках міжнародного навчання, тренувалися щодо виявлення та протидії саморобним вибуховим пристроям. Інструкторами та наставниками у мистецтві протидії «підступній смерті» стали військові інструктори ЗС Канади з тренувальної місії UNIFIER.
Слід додати, що канадці є чи не найдосвідченішими саперами серед представників усіх військово-тренувальних місій. Розповідаючи про серію міжнародних навчань «Rapid Trident», ми вже писали про спеціальний інженерний підрозділ ЗС Канади, який займається збором та аналізом інформації щодо мін та саморобних вибухових предметів всюди. Вони вивчають принцип дії та можливості знешкодження самих хитромудрих і технічно складних вибухових пристроїв, що застосовують у районах військових конфліктів по усьому світі, де беруть участь представники ЗС Канади. Були ці сапери й в Україні після початку війни на Сході країни. Їхні експертні висновки та рекомендації увійшли до навчальної програми з мінної безпеки, яку використовують під час підготовки наших підрозділів у рамках військово-тренувальної місії.
Отже, навчання від канадських військових для українських бійців передбачало три ключові етапи. Наших воїнів вчили розпізнавати різноманітні саморобні вибухові пристрої за типами та принципом їх дії. Розповідали алгоритм дій при їх виявленні. Крім того, навчали як максимально коректно та інформативно доповідати про виявлення вибухонебезпечних предметів на шляху слідування підрозділу.
– Такі практичні заняття є частиною навчальної доктрини НАТО, – говорить інструктор з інженерної підготовки Збройних сил Канади сержант Брендон Турлок. – Це означає, що аналогічними методиками користуються усі підрозділи армій країн НАТО. Існує низка способів та технік у виявленні саморобних вибухових пристроїв, і яким із них користуватися у певній реальній ситуації – виключно вибір кожного військового.
Ключовий елемент навчання – їх практична складова. За умовами практичної вправи підрозділ, розділений на групи по 12 осіб, мав за 45 хвилин подолати півтора кілометра завчасно підготовленої ділянки з ретельно замаскованими різноманітними саморобними вибуховими пристроями.
– Після виходу з автомобіля ми спочатку перевіряли на наявність СВП ділянку довкола себе у 5 м по периметру, потім 25 м, – говорить український офіцер-нацгвардієць капітан Олексій Хільченко. – Цікаво, що типи й принципи ініціації саморобних вибухових пристроїв, які нам пропонували знайти, майже не повторювались. Це свідчить про те, що винахідливість у мінуванні й влаштуванні вибухових пасток майже безмежна. Заняття готують нас до можливих реальних ситуацій. І ми повинні бути максимально зібрані, обережні та пильні.
Під час заняття особовий склад діяв професійно та обачно, успішно знаходив як саморобні вибухові пристрої, які знаходилися, наприклад, у звичайній пластиковій пляшці, так і розтяжки у високій траві, на вході до будівлі та натискні механізми, що були замасковані перед входами у приміщення.
Загалом українські бійці продемонстрували виняткову зібраність, злагоджену командну роботу та здатність аналізувати інформацію, нетипові елементи оточуючого середовища, які вказують на потенційну наявність мінних пасток. Про це, підбиваючи підсумки заняття, наголосили інструктори з інженерної підготовки Збройних сил Канади.
