Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Серед молодих командирів, які поповнили офіцерський корпус під час російсько-української війни, безліч цікавих, талановитих, всебічно розвинених людей. Один з них — представник десантно-штурмових військ старший лейтенант Микола. Лише два роки тому він закінчив факультет підготовки спеціалістів ДШВ і розвідки Військової академії (м. Одеса).
Я побачив його на позиції поблизу Мар’їнки та звернув увагу на кремезний вигляд цього офіцера. Відразу було зрозуміло, що переді мною спортсмен. Нині він чинний чемпіон Збройних Сил України з армреслінгу у ваговій категорії понад 100 кг. Попри те, що хлопцю всього 25 років, він уже має чималий бойовий досвід. Першу свою ротацію у 2019 році провів на Маріупольському напрямку. Його підрозділ займав дуже небезпечну ділянку оборони навколо населеного пункту Павлопіль. Уже тоді він проявив себе як відповідальний і мужній командир. Неодноразово його підрозділ вступав у бойові зіткнення з російськими окупантами. Він ніколи не ховався за спини своїх хлопців.
Нині в нього друга ротація. Зона відповідальності дуже небезпечна — околиці окупованого Донецька. В перший день перебування на позиції російські окупанти спробували перевірити офіцера та його підлеглих на міцність та уважність, здійснивши спробу пройти в тил позицій підрозділу. Для цього вони використали лісосмугу, яка впритул підходить до позицій українських десантників. Група з чотирьох чоловіків, з яких два снайпери, спробувала просунутися вперед і закріпитися. Але завдяки пильності спостерігачів диверсанти були своєчасно виявлені з допомогою тепловізора. Офіцер віддав наказ на відкриття вогню й особисто керував боєм. Ворог отримав гідну відсіч, зазнав втрат і відступив. Після цього окупанти припинили спроби активних дій.
— Тепер ситуація у районі відповідальності спокійна. Обстрілів майже немає. Але для нас нічого не змінилося, — розповідає Микола. — Тиша оманлива, тому чергування на позиціях несемо дуже пильно. Готові до будь-яких несподіванок.
Проте знаходять десантники час і для занять спортом. Зокрема завдяки зусиллям командира роти військовослужбовці облаштували невеличкий спортивний майданчик. До речі, знайшлося там місце і для столу для армреслінгу. Щоб постійно перебувати у формі, Микола тренується зі своїми підлеглими.
— Війна війною, але готуватися до майбутніх змагань теж треба, — пояснює офіцер. — Звання чемпіона треба підтверджувати не тільки на змаганнях, а й тут — на передовій.
Його бойові побратими кажуть: «У Миколи не тільки міцні м’язи, а й сталевий характер, підкріплений знаннями та практичними навичками». Микола може власноруч упоратися з будь-яким штатним озброєнням, починаючи зі звичайного АКМ-74, великокаліберного кулемета ДШК і закінчуючи СПГ-9 або АГС-17.
