А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
АрміяInform уже писала про екіпаж важкого бомбера «Вампір» зі зведеного загону «Асгард» 14-го окремого полку безпілотних авіакомплексів — «Гаю» і «Мері».
Сьогодні розкажемо про їхнього напарника — того, хто споряджає їх «гостинцями» для росіян: вдосконалює та модифікує БК.
Знайомтеся: Володимир із позивним «Металург». Інженер, сапер.
Ось як про нього говорила «Гая»:
«З нами також працює „Металург“ — кріпкий хлопець з Кривбасу, який дуже добре поводить себе з вибухівкою: він її поважає, любить, розбирається, дороблює, досить посилює бімби нам, робить їх ще ефективнішими. Тому наш екіпаж в три людини не дає життя кацапам».
У Силах оборони «Металург» служить вже восьмий рік. Свого часу був у лавах морської піхоти, спочатку за мобілізацією, потім — підписав контракт. Тепер — у лавах 14 ОПБпАК. Щоразу він виїздить з екіпажем БПЛА на місії.
Його справа — підготувати підривачі для вибухівки, яку потім скидають з дрона на голови росіянам.
— Частину боєприпасів треба дороблювати й вдосконалювати. Збираю, розбираю та модифікую БК. Роблю все, щоб він підривався. Також, наприклад, наварюємо на боєприпас кутики для пробиття дахів, погребів.
«Вибуховій» справі, каже, навчався в Кам’янці-Подільському, а до того освоював нові знання в інтернеті, черпав чимало із відкритих джерел.
— Люблю щось робити руками. Люблю щось збирати нове. Адже якщо щось можна скласти — отже, його можна і розібрати, — пояснює він з усмішкою логіку своєї роботи.
Скрупульозність, уважність і концентрація — його незмінні супутники.
— Важливо нічого зайвого не натиснути, і щось випадково не підірвати. Головне — думати, — холоднокровно говорить військовий.
Особливо ласі й жирні цілі для Володимира — ворожа техніка і приміщення, де скупчується жива сила ворога.
— Якою для мене жирною вважається ціль? Наприклад, це будинок, де багато супостатів. От це хороша ціль. Приносимо тоді їм на голову ФАБ, МОА (мала осколкова авіабомба) з осколковим термобаричним боєприпасом. Вона є і на 4 кг, і на 9 кг. Люди після цього не виживають. Пробували вже: росіяни перебігали з будинку в будинок, наша операторка підловила, скинула на них і їх просто знесло осколками. Один — одразу 200, іншого — добивали. Там дуже багато осколків — а вони дістануть куди завгодно.
Асортимент «смаколиків» для ворогів, якими заряджають бомбери, у Володимира — щедрий. Працюють, наприклад, із ЗАБами, запалювальними авіаційними бомбами. На модифікацію цих боєприпасів, каже «Металург», йде чимало часу.
А залежно від того, скільки вильотів вночі, — стільки й треба мати боєприпасів.
— Якщо йде ворожа піхота — працюємо з осколковими боєприпасами, якщо треба розбирати ворожі укріплення — працюємо лише ФАБами чи МОАшками. ФАБ — все розбиває, МОА — підпалює все. Після ФАБа майже нічого не виживає, — ділиться Володимир.
Металург зізнається, що на вдосконалення БК, яке має стати смертоносним «гостинцем» для росіян, чимало витрачає й особистих коштів. На уточнення, про які суми йдеться, лаконічно відповідає:
— Я не рахую, чеки викидаю. В середньому: 3-4 тис грн в місяць.
Він констатує: людей не вистачає, адже робота, котру він виконує, вимагає часу. Каже, що помічник не завадив би.
— Небезпечну роботу буду робити я, а напарник мій би допомагав із базовими речами. Бо розібрати, перепаяти — це дуже довго часу займає. А зібрати все докупи — якихось 5 хвилин.
Тому, каже співрозмовник, радо прийме до себе напарника чи напарницю — і ті своєю роботою будуть безпосередньо причетні до зменшення популяції росіян на Землі.
